Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Консервативні нормалізатори мови ( <g/> далеко не типовий випадок у сучасній Україні <g/> !
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#72 —Русская мысль ( <g/> Петербурґ <g/> ) 1911,5. Коцюбинський М. Твори в семи томах <g/> , 5. Київ ( <g/> “ <g/> Наукова думка <g/> ” <g/> ) 1974. Крилов I. Система освіти в Україні ( <g/> 1917-1930 <g/> ) <g/> .
doc#94 Літературної України <g/> » ( <g/> 1989 <g/> , ч. 6 <g/> ) про те <g/> , що нема на Україні ( <g/> а отже <g/> , і в Союзі <g/> ) ні однієї фабрики <g/> , яка виробляла б
doc#71 Контакти між новітньою українською мовою в тому вигляді <g/> , як її вживано на підросійській Україні ( <g/> більша частина країни <g/> ) і як її вживано на підавстрійській Україні <g/> , не були постійні <g/> , та все ж <g/> , навіть попри евентуальні утруднення <g/> , загалом вони виявили себе як плідні для розвитку мови <g/> . </p>
doc#98 1 про євреїв на Україні ( <g/> до яких він аж ніяк не належав <g/> ) <g/> .
doc#98 З відгалуженнями про аристократію на Україні ( <g/> до якої він <g/> , мабуть <g/> , не належав <g/> ) <g/> .
doc#62 Це час наростання впливу Донцова та його журналу в Західній Україні ( <g/> з переплескуванням через Збруч <g/> , де Микола Хвильовий починав свій бунт проти радянщини в межах радянщини <g/> ) і час перших тривожних симптомів розколу зсередини табору Донцова - спроба заснувати угруповання " <g/> Танк <g/> " <g/> , потім заснування журналу " <g/> Ми <g/> " як реакції на чимраз ясніші вияви елементарности й примітивізму ідеології Донцова і на брак етичних критеріїв у його журналістичній поведінці <g/> .
doc#72 <p> “ <g/> Найголовніші правила українського правопису <g/> ” <g/> , рекомендовані Академією Наук в Києві ( <g/> 1919 <g/> , 1920 <g/> , 1921 <g/> ) <g/> , зустріли деяку критику на підпольській Україні ( <g/> М. Возняк 1921 <g/> , В. Гнатюк 1922 <g/> ) <g/> .
doc#72 З ним приїхав нещодавно усунений з посту голови ДПУ Всеволод Балицький <g/> , а також прибуло близько трьох тисяч партійних працівників з Росії <g/> , що мали завдання викоренити будь-які вияви спротиву на Україні ( <g/> Майстренко 147 <g/> ) <g/> .
doc#72 Роблячи деякі поступки мовній практиці на підросійській Україні ( <g/> напр <g/> .
doc#72 Опріч того <g/> , велика кількість російських газет довозилася з-поза України <g/> , а деякі з них навіть друковано спеціяльним виданням на Україні ( <g/> напр <g/> .
doc#72 <p> Отож <g/> , коротко кажучи <g/> , в найгіршому стані — і де юре <g/> , і де факто — перебувала українська мова на підросійській Україні ( <g/> офіційно заборонена у громадському житті <g/> , шкільництві й літературі <g/> ) та під Угорщиною ( <g/> без правових ґарантій <g/> , а в дійсності цілком усунена з громадського життя <g/> ) <g/> ; в найкращому стані була вона в Галичині <g/> , де її вживано публічно <g/> ; становище на Буковині було проміжне <g/> ; на підавстрійських землях українську мову офіційно не переслідували <g/> , але ґарантовані їй права на практиці стосовано обмежено <g/> .
doc#53 З цими застереженнями саме « <g/> потебнянські <g/> » засади визначили провідні течії літературної мови на Україні ( <g/> поза Галичиною <g/> ) аж до постання модерністичних напрямів <g/> , а « <g/> шевченківський <g/> » напрям став приходити до голосу обмежено і тільки десь від 20 — 30-х років нашого сторіччя <g/> . </p>
doc#45 <p> Потебня тримався осторонь не тільки найближчого оточення в провінційному Харкові <g/> , не мав він контактів ні з ширшим громадським життям на Україні ( <g/> про що дакладніше далі <g/> ) <g/> , ні будь-де в Російській Імперії <g/> .
doc#31 <p> Сьогодні ми можемо бачити <g/> , що образ-гасло Фавста-Европи в « <g/> Думках проти течії <g/> » не мав нічого або дуже мало спільного із традиційним слов'янофільським протиставленням Европи — Росії чи то Україні ( <g/> протиставлення роблено не раз і дуже легко <g/> ) <g/> .
doc#72 Затонський писав 1918 року <g/> : </p><p> Кожна організація <g/> , майже кожний член партії за свій страх і риск вирішував всі питання <g/> , що торкалися тактики відносно українського національного руху <g/> , котрий все ріс і ріс <g/> , і ставав чим далі крупнішим фактором політичної боротьби на Україні ( <g/> цитую з <g/> : Левинсь- кий 13 <g/> ) <g/> . </p>
doc#81 Він оселився в Ялті ( <g/> Крим тоді ще не був « <g/> подарований <g/> » Україні <g/> ) <g/> , де працював у етнографічному музеї в кол <g/> .
doc#1 Дія відбувається у Галілеї й одночасно в Україні <g/> , - далеко <g/> , а все ж близько <g/> , давно и сьогодні <g/> .
doc#74 [ <g/> 25 <g/> ] Мов на глум <g/> , коли Скрипникові зробили докір за утиск російської мови на Україні <g/> , - явно маючи на думці становище в містах <g/> , - він відповів <g/> , що це неправда <g/> , бо « <g/> в районах <g/> , на селі <g/> » партійна і державна машина послуговуються російською мовою <g/> , якщо район чи село росій­ські <g/> .