Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Отже <g/> , новий варіянт зведеної українки <g/> , Українки <g/> , України <g/> !
doc#81 <p> О спад імли на верб верхи <g/> , </p><p> О дзум солодкий комариний <g/> , </p><p> О приплив пристрасти глухий <g/> , </p><p> О тихий вечір України <g/> ! </p>
doc#62 <p> Так виникла в нью-йоркській Академії ідея започаткувати серію " <g/> Джерел до новітньої історії України <g/> " <g/> , - джерел <g/> , зосереджених у архіві Академії <g/> , але також і в американських та позаамериканських сховищах документів <g/> .
doc#62 Друга <g/> , як уже сказано <g/> , - більша частина III тому " <g/> Джерел до новітньої історії України <g/> " <g/> , укладена Мартою Скорупською <g/> , - це не просто груба книжка <g/> , це подія у вивченні й засвоєнні національним розумом процесів літературного <g/> , а тим самим і ідеологічного розвитку вільної думки й вільного розвитку літературних форм <g/> , не скутих догмами " <g/> соціялістичного реалізму <g/> " й комуністичної ідеології <g/> .
doc#9 « <g/> Крім " <g/> Самостійної України <g/> " видала РУП в 1900- 1905 рр <g/> .
doc#50 Образ гидкої жаби зі Свиридового сну ( <g/> 44* <g/> ) повториться в медитаціях автора про смерть оподалік від України ( <g/> 278 <g/> ) <g/> .
doc#50 Глибокий пієтет до Шевченка <g/> , в якому Осьмачка вбачає втілення самої істоти України ( <g/> 281 <g/> ) <g/> , не привів до копіювання й наслідування <g/> . </p>
doc#10 Той факт <g/> , що в основу класифікації українських діалектів Ганцов кладе не перелік випадкових рис <g/> , а один принцип — відмінної акцентуації <g/> , може в зв'язку з обниженням артикуляційної бази на південному заході України ( <g/> 5 <g/> , 89 <g/> ; але ці цікаві завваги <g/> .
doc#72 Так створено тло для широко розголошеного судового процесу “ <g/> зрадників <g/> ” <g/> , “ <g/> аґентів буржуазії <g/> ” й “ <g/> націоналістичних шкідників <g/> ” <g/> , начебто об'єднаних у “ <g/> контрреволюційний <g/> " Союз визволення України ( <g/> 9 березня —19 квітня 1930 р. <g/> ) <g/> .
doc#74 Так створено тло для широко розголошеного судового процесу « <g/> зрадників <g/> » <g/> , « <g/> аґентів буржуазії <g/> » і « <g/> націоналістичних шкідників <g/> » <g/> , начебто об'єднаних у « <g/> контрреволюційний <g/> » Союз Визволення України ( <g/> 9 березня - 19 квітня 1930 <g/> ) <g/> .
doc#24 Дія твору перекидається то в степ <g/> , то на терен усієї України ( <g/> « <g/> Атлетика <g/> » <g/> ) <g/> , Це відповідає декляративній заяві автора про обмеженість і недоречність рамок старої триповерхової коробки вертепу <g/> .
doc#31 <p> З цього нового ставлення до Росії випливали й тези « <g/> Апологетів писаризму <g/> » про те <g/> , що російський міщанин чи не гірший від українського куркуля і що треба якнайскоріше « <g/> дерусифікувати <g/> » пролетаріят України ( <g/> « <g/> Дайош пролетаріят <g/> !
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#30 <p> Дух з України ( <g/> ані літери <g/> ) тут ще не відчувається <g/> .
doc#31 <p> Поскільки в памфлетах розв'язувалося питання про те <g/> , яким має бути мистецтво Радянської України ( <g/> бо це були географічні й політичні рамки цих памфлетів <g/> ) <g/> , не дивно <g/> , що найбільша кількість сторінок присвячена дискусії про те <g/> , що таке мистецтво <g/> .
doc#72 Завдяки клопотанням Союзу визволення України ( <g/> Відень <g/> ) з грудня 1914 р. почалася акція відбору українців і переведення їх в окремі табори <g/> .
doc#31 Та перед тим полум'я бунту ще раз спалахнуло у вступі Хвильового до поезій Еллана-Блакитного <g/> , написаному <g/> , мабуть <g/> , 1926 р. Не підносячи національних мотивів <g/> , Хвильовий зосередився на загальній характеристиці духової атмосфери Радянської України ( <g/> й Союзу <g/> ) як « <g/> сірої <g/> , роздериротазівотної казенщини <g/> …
doc#44 Цей рух в українській літературі - частина руху світового - почався дещо пізніше і <g/> , знову <g/> , охопив і літературу еміграції <g/> , і літературу України ( <g/> кажу <g/> , звичайно <g/> , про літературу <g/> , а не про Спілку письменників <g/> ) <g/> .
doc#81 Пізніший Довженків « <g/> Аероград <g/> » <g/> , зроблений уже поза межами України ( <g/> листопад 1935 <g/> ) <g/> , не мав уже й цієї риси <g/> .
doc#98 прямо пропорційна їхній <g/> , — мовляв свого часу Микола Хвильовий <g/> , — роздериротазівотности <g/> . </p><p> Євреї України ( <g/> не про Ізраїль чи Нью-Йорк тут мовиться <g/> ) — це тільки один приклад <g/> .