Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 : унісон <g/> , Україна <g/> , Угорщина <g/> , історія <g/> , Ісак ( <g/> але Іван—і Йван <g/> ) <g/> . </p>
doc#96 що лишається <g/> , — це напевне гості <g/> , яких завтра не буде <g/> . </p><p> Гасло « <g/> Україна для українців <g/> » або « <g/> Німеччина для німців <g/> » оцінюється як шовіністичне <g/> , але в
doc#79 Прочитайте його лист до Любченка <g/> , написаний у жовтні 1925 року <g/> , себто ще перед « <g/> Народнім Малахієм <g/> » <g/> : « <g/> Од тупих Майських <g/> , од гарячих і холодних <g/> , утік на десяток день і тут до сумних прийшов висновків <g/> : не має майбутнього Україна <g/> .
doc#95 І <g/> , нарешті <g/> , був ще мотив корисности — кожний з еміграції їде до Львова <g/> , Україна <g/> , так виглядає <g/> , існує на осі Львів — Київ <g/> .
doc#30 А Україна реве та стогне за тими томами <g/> , і стан абсолютно безнадійний <g/> .
doc#63 А ширший — бо це ж є питання про українську самобутність і про українське учнівство — питання <g/> , яке пройняло наші двадцяті роки <g/> , стоїть в усій гостроті тепер і стоятиме завжди <g/> , поки є Україна і Европа поза Україною <g/> . </p>
doc#101 — « <g/> Україна <g/> » <g/> , 1990 <g/> , ч. 42 <g/> ) <g/> .
doc#39 <p> </doc> </p><p> І </p><p> « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , повість Тодося Осьмачки <g/> , — це наче сама Україна <g/> .
doc#92 Я був його « <g/> сусід <g/> » — Україна межує з Польщею <g/> , і він разом з жінкою Анною Семенівною навіть трохи понюхали України <g/> , коли <g/> , тікавши від гітлерівців 1939 року <g/> , опинилися на короткий час на Волині <g/> , де вона працювала лікарем <g/> , поки він не дістав покликання до польського представництва в Самарі-Куйбишеві <g/> .
doc#47 <p> І ось <g/> , нарешті <g/> , найширше взагальнення <g/> , сама царівна- Україна <g/> : </p><p> Мої двори на три замки замкнено <g/> ; </p><p> від них загублено ключі <g/> ; </p><p> з листами голуб не злетить <g/> , </p><p> і нитку не дотягне прядка <g/> . </p>
doc#4 ( <g/> Та навіть у « <g/> Сімох літерах <g/> » <g/> , якщо зважити на те <g/> , що ці сім літер означають « <g/> Україна <g/> » і « <g/> Петлюра <g/> » <g/> , програмовість далеко менше послідовна <g/> , ніж можна було б сподіватися <g/> .
doc#26 Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#40 Ми говоримо звичайно Україна <g/> , а в поезії Лесі Українки треба читати Україна <g/> .
doc#41 Слово України <g/> , можливо <g/> , полягає між іншим у піднесенні індивіда <g/> , індивідуального почуття <g/> , в спро і розбудувати культуру емоції <g/> .
doc#83 Тут зупинялися новоприбулі з України <g/> , і сама назва вулиці — це зіпсоване слово « <g/> Малоросєйка <g/> » <g/> .
doc#70 Тепер <g/> , коли перекинуто перші хисткі містки через кордони й моря <g/> , люди посунули на протилежний бік <g/> : з України — назовні і ззовні — на Україну <g/> , і ці прокладачі занедбаних шляхів принесли із собою не тільки факти <g/> , а й великі ілюзії <g/> .
doc#78 Та й поза тим питома вага чернігівських елементів у словнику Грінченка <g/> , узятих чи то з фолкльору <g/> , чи то з письменників-чернігівців <g/> , незмірно більша <g/> , ніж місце Чернігівщини в загальній території України 36 <g/> ) <g/> .
doc#68 Бо тема і ідея України проходить крізь усі поезії збірки <g/> .
doc#102 Уже у роки незалежносте України напередодні посмертного 95-літнього ювілею М. Наєнко у статті « <g/> Гончар і Шевельов <g/> , або Відрізнити золото від імітації <g/> » ( <g/> Літ <g/> .
doc#56 Адреса в них <g/> , правда <g/> , одна <g/> : та <g/> , що в Шевченковому Посланії <g/> , — до юродивих дітей України <g/> , що оглухли <g/> , не чують <g/> , кайданами міняються <g/> , правдою торгують <g/> . </p>