Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> Так <g/> , увесь цей шлях був шляхом утечі <g/> , але може <g/> , якоюсь мірою і тріюмфальним походом <g/> .
doc#1 <p> Врешті <g/> , у версії від 31 травня поет навіть готовий віддати царям усі « <g/> добра <g/> » цього світу <g/> : </p><p> Тим неситим очам <g/> , </p><p> Земним богам-царям <g/> , </p><p> І плуги <g/> , й кораблі </p><p> І всі добра землі <g/> , — </p><p> тим самим залишаючи людству щастя праці і щастя духовної зосередженості так увесь конфлікт переноситься із соціяльного пляну у плян людської душі <g/> , віри і почуттів <g/> . </p>
doc#2 Увесь вірш - простий перелік <g/> .
doc#2 « <g/> Лише в один кінець сліди <g/> » <g/> , — тут увесь образ загибелі <g/> .
doc#2 Зрештою навіть вістка про смерть милого стає обрядом <g/> : </p><p> Я знаю певно <g/> : дня одного </p><p> прохожий по пустих дорогах </p><p> мені доручить мовчки меч </p><p> увесь у щербі <g/> .
doc#4 Як у картинах Ван Ґоґа й Сутіна <g/> , пейзаж у цих поезіях зрушив з місця <g/> , втратив статику <g/> , пустився в скажений тан божевільного <g/> : гроза — це « <g/> в серце острогами вдарив червоний півень <g/> » <g/> , сонце гаряче « <g/> простромило небо <g/> » <g/> , трави ростуть лезами ( <g/> « <g/> вітер лиже леза трав <g/> » <g/> ) <g/> , не дороги ведуть мандрівника <g/> , а стріли доріг <g/> , Нью-Йорк — це « <g/> горби тутешніх пустинь <g/> » <g/> , вітер « <g/> запустив мені в волосся хижі пазурі <g/> » <g/> , прихід ночі — це « <g/> в вуха глухо вдарить чорний молот <g/> » <g/> , — увесь краєвид зрушений із своїх основ <g/> , його рух нестримний і все тут загрожує безсилій людині <g/> .
doc#7 Суть їх полягає в тому <g/> , що <g/> , систематично порушуючи синтаксичну й фразеологічну інерцію мови <g/> , поет повинен увесь час спиратися на можливості <g/> , закладені в самій таки мові <g/> , використовувати те <g/> , що в мові може бути <g/> , не накидаючи мові нічого їй чужого <g/> .
doc#8 Пригадую <g/> , як майже по-дитячому радів Петров-Бер <g/> , коли <g/> , після уважних студій над Монтеск'є та іншими мислениками XVIII сторіччя <g/> , він дійшов висновку <g/> , що вже там « <g/> лежить увесь Маркс <g/> » <g/> . </p>
doc#9 Отже <g/> , практично в цей період галицьких впливів на літературну мову Великої України майже нема <g/> , увесь період проходить під знаком засвоєння Галичиною літературної мови Великої України — хоч <g/> , безперечно <g/> , засвоєння це не могло відбутися до кінця в умовах хоч би й відносної політичної ізоляції і <g/> , отже <g/> , захопило літературну мову Галичини тільки частково <g/> . </p>
doc#9 Але цілком зрозуміло <g/> , що все це ототожнення літературної мови з мовою сільської баби <g/> , увесь цей протест проти позичень з інших слов'янських мов — були прихованим виступом і проти мовних позицій П. Куліша <g/> , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , яку І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену інослов'янськими впливами <g/> : церковнослов'янськими й польськими <g/> . </p>
doc#9 Правда <g/> , Олена Пчілка говорить тут увесь час про Волинь і не згадує зовсім про Галичину <g/> , але ми маємо повне право розглянути всі її міркування й на Галичину <g/> .
doc#9 xxxvi </p><p> Увесь поданий у нашій роботі лексичний матеріял <g/> , сприйнятий українською літературною мовою з Галичини <g/> , не кажучи про те <g/> , що він великою мірою потребує ще уточнень і перевірки <g/> , далеко не вичерпує відповідного фонду в літературній мові <g/> .
doc#12 <p> 3. Приголосні подвоюються в словах <g/> : ввесь <g/> , ( <g/> і весь <g/> , увесь <g/> ) <g/> , Ганна <g/> , ссати <g/> , овва <g/> , панна <g/> . </p>
doc#15 Це не правильно в суті <g/> , бо Чехович тут увесь час говорить не про слово як таке <g/> , а про слово вже застосоване до певного предмета <g/> , - себто в суті про називне речення <g/> .
doc#16 Процес цей нерівною мірою охопив різні українські землі <g/> , він ще не пойняв увесь народ в цілості <g/> , як одну істоту <g/> , але він охопив уже такі великі верстви <g/> , що викликав світовий резонанс <g/> .
doc#21 Гніздовський тоді був увесь сивий <g/> , але повний життя <g/> , ніщо не віщувало кінця <g/> .
doc#22 Вони за єдність усього світу <g/> , за те <g/> , щоб увесь світ зробити однаковим <g/> , уніформованим <g/> . </p>
doc#24 <p> II </p><p> Тема України проходить <g/> , як бачимо <g/> , через увесь « <g/> Вертеп <g/> » <g/> .
doc#24 <p> Далеко важливіший <g/> , ніж ці поодинокі прориви метричности <g/> , послідовно проведений крізь увесь твір принцип — ми так назвали б його — варіяційної дво- або тричленности <g/> .
doc#28 Він починається словами <g/> : </p><p> Я світ увесь сприймаю оком <g/> , </p><p> бо лінію і цвіт люблю <g/> , </p><p> бо рала промінні глибоко </p><p> урізались в мою ріллю <g/> . </p>