Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 В. Сімович згадує про Лесю Українку <g/> : « <g/> Тут ( <g/> щодо літературної мови <g/> ) Леся Українка виявляла великий лібералізм <g/> , а проте вважала <g/> , що М. Грушевський аж надто вже свою мову погаличанив <g/> »1. Як і в Олени Пчілки <g/> , « <g/> західна <g/> » орієнтація в мові в'язалася в Лесі Українки з прийняттям так званих « <g/> польонізмів <g/> » <g/> , — себто в даному випадку слів <g/> , спільних з польською мовою <g/> , але здавна й широко вживаних українським народом <g/> .
doc#80 Вирішальні тут <g/> , власне <g/> , аполітичні твори Домонтовича <g/> .
doc#15 " <g/> , " <g/> Петро Джеря був старий <g/> , глибокі зморшки на лобі <g/> , на щоках <g/> , грубі руки <g/> , темна від гарячого сонця потилиця <g/> " <g/> ) 209. </p><p> Я б не наважився назвати підкреслені слова і словосполуки називними реченнями - це все таки предикативні означення в межах основного речення <g/> ; але зв'язок генетичного порядку з називними реченнями тут <g/> , гадаю <g/> , безперечний <g/> .
doc#92 Зауважу тут <g/> , до речі <g/> , чому ці романи не кінчалися так драматично <g/> , як перелюбство в Берклі <g/> .
doc#15 Тому і в Шевченка називні речення рясніші і застосування їх гнучкіше <g/> , ніж <g/> , приміром у Котляревського <g/> , над яким норми клясицистичної синтакси тяжіли ще до певної міри ( <g/> абстрагуюся тут <g/> , звичайно <g/> , від ступеня поетичної обдарованости <g/> ) <g/> .
doc#68 Тут <g/> , звичайно <g/> , один з ключів до його самоти <g/> . </p>
doc#81 Тут <g/> , звичайно <g/> , грали ролю й стосунки вчителя й учня <g/> , ці дивні стосунки <g/> , в яких учень ніби підлягає вчителеві <g/> , але не в усьому <g/> , далеко не в усьому <g/> , і де авторитет учителя <g/> , а тим самим його діяльність як учителя залежить від того <g/> , яку репутацію він серед них здобув <g/> , хоч вони цього не усвідомлюють і тому не використовують свідомо як своєї зброї <g/> . </p>
doc#72 На Буковині українці складали абсолютну більшість на півночі <g/> , тоді як румуни переважали на півдні <g/> , але й тут <g/> , коли йшлося про суспільну структуру <g/> , українці в основному належали до нижчих кляс <g/> ; щоправда традиція соціяльного й культурного панування іншого народу над українцями не була тут такою цупкою <g/> , як у Галичині <g/> , а українсько-румунська двомовність серед освічених прошарків не така розповсюджена <g/> .
doc#26 Хоч їх тут <g/> , мабуть <g/> , і нема <g/> , упорядник словника запідозрив протиросійські почуття в Шевченка <g/> .
doc#29 І далі ліниво текли — не текли лісостепові річечки-нетечі <g/> , готові загубитися в нічогості <g/> , але люди мінялися <g/> , таких злетів творчої енерґії тут <g/> , мабуть <g/> , не бачили від початків української реконквісти донецького степу в сімнадцятому столітті <g/> .
doc#57 Тут <g/> , мабуть <g/> , ключ до Жукового гнівного виступу проти того <g/> , що він умовно назвав « <g/> фолкльором <g/> » <g/> , а що в дійсності є провінціялізм <g/> .
doc#72 Альманах “ <g/> Жовтень <g/> ” ( <g/> 1921 <g/> ) попереджала деклярація <g/> , в якій між іншим сказано <g/> : </p><p> Ми тут <g/> , на Україні <g/> , почуваємо себе тільки часткою всесвітньої душі робітничої поза межами держав і націй <g/> .
doc#81 <p> Оповідання про вибір маршруту й подорож піде далі <g/> , але тут <g/> , наче примітка <g/> , хай ще буде коротка згадка про коротку зустріч ще з однією людиною <g/> , що <g/> , може <g/> , могла бути або й була четвертим праведником <g/> .
doc#81 Тут <g/> , одначе <g/> , щось смикнуло мене говорити по-російськи <g/> , і це була моя перша <g/> , ще покищо дуже мала капітуляція <g/> .
doc#6 Курилик тут <g/> , отже <g/> , ближчий до жанристів кінця дев'ятнадцятого сторіччя <g/> , але <g/> , мабуть <g/> , різноманітніший у називанні і від них <g/> .
doc#94 Костянтин тут <g/> , отже <g/> , тільки знаряддя <g/> .
doc#72 Тут <g/> , очевидно <g/> , відогравала ролю і відраза читача до творів <g/> , перейнятих офіційною пропаґандою <g/> , та ще <g/> , як правило <g/> , й низького художнього рівня <g/> , і помітне зменшення самих читачів внаслідок розгрому інтеліґенції та освіченіших кіл селянства <g/> . </p>
doc#28 <p> І тут <g/> , перед лицем невблаганної старости <g/> , виринає в нього питання <g/> , де його доробок <g/> , « <g/> де плід твоїх трудів і творчости твоєї <g/> ?
doc#81 Я <g/> , звичайно <g/> , звик до всякої показухи <g/> , але тут <g/> , перед обличчям дуже ймовірної близької смерти кандидата <g/> , я не міг не відчути ніби щирости в усьому цьому <g/> .
doc#59 Як у біології онтогенеза повторює філогенезу <g/> , так і тут <g/> , перипетії надізарської розмови внутрішнім змістом своїм до певної міри повторюють перейдені щаблі життя героїв <g/> , як вони відбилися у « <g/> вставних <g/> » епізодах <g/> . </p>