Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#58 Тоді вони знали б <g/> , що п о з а і п о н а д — не те саме <g/> .
doc#81 ( <g/> Тоді я ще не був відлучений від сонму праведних поміж американських славістів <g/> , не став об'єктом цькування обвинувачених у відьомстві <g/> , і мене радо друкували <g/> ) <g/> .
doc#29 ( <g/> Тоді <g/> , перед розгоном трупи Синельникова й українізацією театрального будинку на Сумській <g/> , 9 <g/> , коли майже кожний актор грав самого себе <g/> , в усіх ролях демонструючи власну персону <g/> , на амплуа першого коханця діяли Віктор Петіпа і В. Блюменталь-Тамарин <g/> , і харків'яни <g/> , а надто харків'янки ділилися на петипісток і блюменталь-тамариністок <g/> , кидаючи своїм героям квіти <g/> , плещучи <g/> , купуючи їхні фотографії й вижебруючи автограф <g/> .
doc#81 Україна була своєю <g/> , з її пейзажем <g/> , з її людьми <g/> , з її білими ( <g/> тоді <g/> !
doc#36 Року 1882 <g/> , згадує Ґе <g/> , трапилася йому в газеті ( <g/> тоді він їх <g/> , очевидно <g/> , читав <g/> !
doc#81 Курс цей був обов'язковий для всіх студентів — і філологів <g/> , і істориків <g/> , і математиків <g/> , і біологів <g/> , і відбувався він не в старих будинках університету <g/> , а в новозабудованих північних кварталах міста <g/> , де були лікарні й лябораторії <g/> , аж за ( <g/> тоді споруджуваним <g/> ) Будинком промисловости <g/> , і так кожного тижня <g/> , в усяку погоду всі студенти робили перебіг далеко понад кілометр віддалі <g/> , захекані і наперед до смерти зануджені <g/> .
doc#92 У телеграмі виявилися виразно деякі риси Якобсонового характеру — намогливість <g/> , настирливість <g/> , командування <g/> , ультимативність <g/> , безоглядність <g/> , всезнання — він <g/> , мовляв <g/> , знає американські закони краще від Карповича ( <g/> тоді керівника слов'янського відділу <g/> ) і краще від консула <g/> , не кажучи вже про бідолашного мене <g/> .
doc#81 1943 рік <g/> , що я провів у Львові <g/> , я використав для того <g/> , щоб текст <g/> , не міняючи загальної концепції ( <g/> тоді я ще не знав західної синтаксичної думки нового часу <g/> , я був переконаний <g/> , що « <g/> радянський <g/> » підхід — єдино можливий <g/> ) <g/> , розчистити від хоч і невеличкої <g/> , але данини кесареві <g/> , а головне — щоб його помітно поширити посиланнями на заборонених на Україні того часу своїх таки синтаксистів <g/> , а ще більше — впровадженням численних прикладів з заборонених на Україні письменників <g/> .
doc#40 , до з родовим <g/> , крізь з знахідним <g/> , при <g/> , з місцевим <g/> ) <g/> , а іноді — з кількома ( <g/> тоді <g/> , звичайно <g/> , з різним значенням <g/> , напр <g/> .
doc#20 Юрій Лавріненко ( <g/> тоді він ще не був мені Юрком <g/> ) завжди тримався в товаристві свого Поллукса <g/> , другого Діоскура <g/> , — Василя Зайця <g/> .
doc#62 Маланюкові - 27 <g/> , Лівицькій ( <g/> тоді ще просто Лівицькій <g/> , одруження з Петром Холодним ще справа майбутнього <g/> , хоч уже близького <g/> ) - 19. І як утриматися від легкої посмішки на всю його параду вигуків і тире <g/> , на " <g/> голубий настрій <g/> " <g/> , на вітер <g/> , що грає на арфі <g/> , на черешні <g/> , що цвітуть у серці <g/> , на " <g/> весну мою бузкову <g/> " <g/> , на сни про Таїті і " <g/> нашу оселю під пальмами <g/> " <g/> , на заяву " <g/> ми - легенда <g/> " в супроводі <g/> , звісно <g/> , ще одного знака оклику <g/> , а може <g/> , найбільше - на пряме посилання на свої
doc#62 <p> Найрясніше листів від Олени Теліги - 35 <g/> , і вони найдовші ( <g/> тоді <g/> , як листи від Донцова найкоротші <g/> , здебільшого ніби похапцем кинені на папір <g/> , бо треба <g/> , але без зацікавлення <g/> ) <g/> .
doc#40 Впадає в очі <g/> , що закінчення -у тут постійно натолошене ( <g/> тоді <g/> , як в інших відмінках наголос на основі <g/> ) <g/> .
doc#81 Загального глядача не пускали <g/> , від театру <g/> , а особливо від автора вимагали переробляти текст <g/> , ставлячи зовсім непотрібні крапки над і <g/> , щоб <g/> , боронь Боже <g/> , хтось не міг розтлумачити виставу як протирежимову ( <g/> тоді казали « <g/> контрреволюційну <g/> » <g/> ) й націоналістичну <g/> .
doc#81 З галицької родини <g/> , мабуть <g/> , була Романенківна <g/> , судячи з форми <g/> , в якій вона вживала своє прізвище ( <g/> тоді це ще було можливе <g/> ) і з аµресивности в обороні української мови <g/> .
doc#72 Одні вважали <g/> , що місцевою мовою є мова русинська ( <g/> тоді котрий з кількох відмінних діялектів лежить в її основі <g/> ?
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи так це справді було <g/> , але поговір твердив <g/> , що Ігор був не менше пристрасний у тому <g/> , що тепер звуть сексом ( <g/> тоді такого слова не було <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Наростки -ач ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -уч ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ащ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -ущ ( <g/> ий <g/> ) <g/> , завжди наголошені <g/> , мають у головному таке ж значення <g/> , як і розглянені перед цим <g/> , тільки забарвлені дещо інтимніше <g/> , подекуди навіть можуть мати нюанс прихованої симпатії ( <g/> тоді <g/> , коли основне значення прикметника має позитивне забарвлення <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#93 Марджанішвілі давніше був причетний до московського Художнього театру ( <g/> тоді він був Марджанов <g/> ) <g/> , і його театр був тільки варіянтом театру Станіславського <g/> .
doc#81 Продиктована насамперед <g/> , звичайно <g/> , політичними маневрами влади <g/> , вона <g/> , мабуть <g/> , не пройшла б так легко або набрала б м'якшої форми <g/> , якби не коренилася в настанові глядача <g/> , вихованого довгими десятиріччями синельниковської традиції ( <g/> тоді <g/> , як діяльність « <g/> Березоля <g/> » була підрізана на ледве восьмому році його нелегкого існування <g/> ) <g/> .