Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#51 К. Німчинов у книзі „Український язик у минулому й тепер <g/> " ( <g/> 1925 <g/> ) переважно поглиблює й популяризує історичну схему С. Смаль-Стоцького <g/> .
doc#9 Тепер " <g/> галичани <g/> " знають її не раз ліпше <g/> , ніж самі наддніпрянці <g/> .
doc#25 При цьому Михальчук справедливо підкреслює <g/> , що старий північно-східній говірковий тип посідав тоді далеко більшу територію <g/> , ніж тепер <g/> ; отже межа його проходила незрівняно далі на південь <g/> , ніж тепер ( <g/> 2 <g/> , 69 <g/> ; 5 <g/> , 460 <g/> ) <g/> .
doc#10 Визнавши <g/> , що зазначені риси в реченнях на -но <g/> , -то ширяться не без російського впливу <g/> , Курило все таки показує <g/> , що для цього були підстави і в українській мові <g/> , насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень <g/> , і що власне це вможливило і російський вплив <g/> : “ <g/> В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий <g/> ” <g/> , пише вона тепер ( <g/> 24 <g/> , 29 <g/> ) <g/> , а своє трактування фактів у ( <g/> 5 <g/> ) називає “ <g/> вузьким <g/> ” ( <g/> 24 <g/> , 1 <g/> ) <g/> . </p>
doc#23 <p> Шевченко починає з констатування Невідкличної наявности своїх трагічних дум <g/> , показує <g/> , як вони постали — вони виросли з туги за українською дівчиною <g/> , за краєвидом України ( <g/> « <g/> степи та могили <g/> , що на Україні <g/> » <g/> ) <g/> , за минулим вільної колись козацької країни ( <g/> « <g/> там родилась <g/> , гарцювала козацькая воля <g/> » <g/> ) і з усвідомлення трагічного стану України тепер ( <g/> « <g/> виросла могила <g/> , А над нею орел чорний Сторожем літає <g/> » <g/> ) <g/> , — і <g/> , посилаючи свої думи на Україну <g/> : </p><p> Там найдете щире серце </p><p> І слово ласкаве <g/> , </p><p> Там найдете щиру правду <g/> , </p><p> А ще <g/> , може <g/> , й славу <g/> …
doc#65 відділ відповідно до двох російських — отдел і отделение <g/> , тепер ( <g/> власне від серпня 1975 року <g/> !
doc#76 Це саме тоді мусила постати й постала теорія общерусскости тепер ( <g/> Струве <g/> ) і в минулому ( <g/> Шахматов <g/> ) і постало ( <g/> або ввійшло в ширший ужиток <g/> ) саме слово общерусский як тамувальник/запобіжник <g/> .
doc#40 Слово вітер має своє цілком певне значення <g/> ; але тільки тоді <g/> , коли ми приєднали до нього слово виє <g/> , себто поставили його в речення <g/> , воно набрало рис наивности саме тепер ( <g/> теперішній час і дійсний спосіб <g/> ) <g/> , рис конкретности <g/> , стало не поняттям <g/> , а фактом <g/> . </p>
doc#30 Сам я в тих творчо-духовних прикомських замках не був <g/> , тільки обкружляв озеро пароплавчиком <g/> , але мій нині небіжчик добрий приятель Віктор Вайнтравб2 побував і дуже був удоволений3 ( <g/> думаю <g/> , що в моєму житті був вищий від нормального відсоток жидів4 <g/> ) ( <g/> аж до Корогодського тепер <g/> ) <g/> . </p>
doc#89 згадуються « <g/> культпоходи <g/> » 20 —30-х років ( <g/> не знаю <g/> , чи вони є й тепер <g/> ) <g/> . Для прикладу — « <g/> Березіль <g/> » <g/> . Про нього тепер багато пишуть <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , поезіям Шевченка ми завдячуємо такі поширені тепер фразеологічні звороти-афоризми <g/> , як от <g/> : « <g/> Од молдаванина до фіна на всіх язиках все мовчить <g/> , бо благоденствує <g/> » ( <g/> Характеристика російської національної політики давніше і тепер <g/> ) <g/> ; « <g/> Було колись в Україні — ревіли гармати <g/> » ( <g/> героїчний характер старої історії України <g/> ) <g/> ; « <g/> B нас дери <g/> , дери та дай і просто в рай <g/> » <g/> ; « <g/> Отам то милостивії ми ненагодо- вану і голу застукали сердешну волю та й цькуємо« <g/> ; « <g/> Теплий кожух <g/> , тільки шкода — не на мене шитий <g/> , а розумне ваше слово брехнею підбите« <g/> ; « <g/> Учітесь <g/> , читайте <g/> , і чужому научайтесь <g/> , й свого не цурайтесь« <g/> ; « <g/> Ой кохайтесь <g/> , чорнобриві <g/> , та не з москалями« <g/> ; « <g/> Все йде <g/> , все минає —
doc#72 Одначе <g/> , внесок доби незалежности не вдалося викоренити в тих випадках <g/> , коли “ <g/> давні <g/> ” слова цілковито вийшли з обігу <g/> , і <g/> , таким чином <g/> , “ <g/> нові <g/> ” ( <g/> не так вже й нові тепер <g/> ) стали практично невпізнанними й незаступними <g/> .
doc#78 <p> Нью Йорк <g/> , 1955. </p><p> 1 <g/> ) Про північну основу переяславських говірок <g/> , що відчувається ще й тепер <g/> , ( <g/> див <g/> .
doc#92 Після першого семестру <g/> , коли я <g/> , не знавши англійської мови <g/> , міг давати тільки курси російської мови для тих студентів <g/> , що вже пройшли всі елементарні курси <g/> , викладаючи <g/> , отже <g/> , російською мовою <g/> , тепер <g/> , « <g/> англізувавшися <g/> » <g/> , я дістав більше курсів <g/> , а від другого року також два українські й білоруські курси <g/> , так що другого року моє ім'я вже з'явилося в списку курсів <g/> , призначених для докторантів ( <g/> graduate students <g/> ) <g/> .
doc#97 Бо понад двадцять років він працює над біографією Шевченка <g/> , зокрема від часу його вивезення з Петербургу <g/> , 1847 <g/> , до часу вивезення з Оренбургу <g/> , 1850. Про цей короткий період Шевченкового життя він опублікував кілька книжок <g/> , не один нарис-статтю <g/> , зокрема в « <g/> Шевченківському словнику <g/> » <g/> , 1976. Користаюся з нагоди появи його тритомника тепер <g/> , « <g/> Быль о Тарасе <g/> » <g/> , таки Оренбург <g/> , 1993 <g/> , щоб упровадити нашого читача в Большаковську працю і <g/> , в міру можливости <g/> , поставити деякі крапки над кількома <g/> , навіть багатьма <g/> , і. </p><p> « <g/> Бувальщина <g/> » <g/> , так зватиму Большаковську « <g/> Быль <g/> » <g/> , вся про аральсько-оренбурзькі роки життя Шевченкового <g/> .
doc#81 Так пішли такі вистави <g/> , як балет « <g/> Пан Каньовський <g/> » М. Вериківського ( <g/> квітень 1931. На мотив народної пісні про Бондарівну <g/> ) <g/> , « <g/> Кармелюк <g/> » <g/> , опера В. Костенка <g/> , незмінні <g/> , хоч трохи змінювані тепер <g/> , « <g/> Наталка Полтавка <g/> » й « <g/> Запорожець за Дунаєм <g/> » <g/> .
doc#49 <p> Скрушає не тільки тепер <g/> , не тепер <g/> , а вічно <g/> .
doc#10 <p> Повертаючися знов до історії власне української мови <g/> , треба підкреслити <g/> , що Ганцов не тільки довів первісну двогруповість її <g/> , але й дуже переконливою аналізою ненаголошених голосних у перехідних говірках показав <g/> , що давніше північна група простягался на південь майже до лінії Дубно — Житомир — Канів — Дубні <g/> , себто що північна група первісно не була вузькою смугою <g/> , якою вона здається тепер <g/> , а майже дорівнювала південнозахіднім говіркам територією ( <g/> 12 <g/> , III <g/> , 213 <g/> ) <g/> .
doc#81 Тепер це гасло здійснили <g/> , тільки йшлося не про шапки тепер <g/> , а про голови і тіла під тими шапками <g/> .
doc#31 <p> На поверхні найчастіше обговорювано дуже специфічне питання <g/> : масовізм чи « <g/> олімпійство <g/> » в літературі <g/> , що <g/> , спрощено кажучи <g/> , означало чи писати для масового читача ( <g/> не надто грамотного й тепер <g/> , а тоді й поготів <g/> ) <g/> , чи для інтеліґентного <g/> ; і чи письменників треба організовано рекрутувати з « <g/> мас <g/> » <g/> , чи лишити справді гідних виявитися самим силою своїх талантів <g/> .