Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Тепер меню для працівників міської управи було ще далеке і від різноманітности <g/> , і від ситности <g/> , але все таки краще від тих бичкових місяців <g/> .
doc#58 Тепер увесь світ розкуркулений <g/> . </p>
doc#81 Тепер уже не розвага на умі <g/> .
doc#84 Тепер або ніколи <g/> . </p>
doc#83 ( <g/> Тепер Маросейка зветься вул <g/> .
doc#53 Може <g/> , не випадково <g/> , що киянка ( <g/> без лапок <g/> ) Олена Курило від своїх ранніх писань <g/> , витриманих у « <g/> київському <g/> » ( <g/> тепер у лапках <g/> ) дусі <g/> , перейшла фактично на позиції « <g/> харківської школи <g/> » <g/> . </p>
doc#74 <p> Косіор наводить дані опиту робітників Артемівська ( <g/> тепер Донецька область <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Косіор ( <g/> 1929 <g/> , 25 <g/> ) наводить дані опиту робітників Артемівська ( <g/> тепер Донецька область <g/> ) <g/> .
doc#11 ) </p><p> Буби <g/> , колишні буби ( <g/> тепер вони — керлі — Kerl — парубійко <g/> ) <g/> , роздратовані <g/> : </p><p> — Літературна аналіза <g/> !
doc#81 Навіть геть пізніший ампір <g/> , репрезентований будинком ( <g/> тепер знесеним <g/> ) на Клочківській вулиці <g/> , ч. 43 ( <g/> я ніколи не міг довідатися <g/> , хто його збудував і кому він належав <g/> ) <g/> , та ще вже радянською перебудовою Дворянського зібрання на білоколонний ВУЦВиК на Миколаївському майдані <g/> , — навіть цей стиль прийшов не з Заходу <g/> , а з Петербурµу <g/> , прийшов як офіційний стиль Російської імперії <g/> !
doc#30 <p> Якщо книжка Ваша ( <g/> тепер уже <g/> , либонь <g/> , закінчена <g/> ) <g/> , бачу <g/> , не портрет Шевченків <g/> , а польові дослідження з портретування Шевченка <g/> …
doc#81 Часом ми прямували на луки <g/> , де паслися вівці ( <g/> тепер там суцільне місто конструктивістичної архітектури <g/> ) <g/> , а часом до надізарських парків <g/> .
doc#10 <p> Олена Борисівна Курило народилася 6 жовтня 1890 р. в місті Слонім <g/> , тоді Гродненської губернії ( <g/> тепер Білорусь <g/> ) <g/> , у жидівській родині1 <g/> ) <g/> .
doc#57 Проект <g/> , поданий від Маꥳлського університету <g/> , який Жук тоді закінчував ( <g/> тепер він <g/> , після років викладання в Вінніпезі <g/> , професорує таки в своїй первісній alma mater у Монреалі <g/> ) <g/> , на всеканадський конкурс <g/> , дістав першу премію <g/> .
doc#72 Серед видавців знаходимо політичні партії <g/> , кооперативи <g/> , державні установи <g/> , “ <g/> Просвіти <g/> ” <g/> , земства ( <g/> тепер народні управи <g/> ) <g/> , професійні організації і <g/> , звичайно <g/> , приватні особи <g/> .
doc#72 По менших містах <g/> , як от Полтава <g/> , Вінниця <g/> , Кам'янець-Подільський <g/> , Лисавет ( <g/> тепер Кіровоград <g/> ) <g/> , Чернігів та інші <g/> , масово говорили по-українському <g/> , але навіть і там російська мова ширилася <g/> .
doc#74 [ <g/> 47 <g/> ] Згідно з Майстренком <g/> , на 1930 рік лише три великі газети виходили російською мовою <g/> : « <g/> Вечерние известия <g/> » в Одесі та газети в Сталіному ( <g/> тепер Донецьк <g/> ) і Маріюполі ( <g/> тепер Жданов <g/> ) <g/> .
doc#72 Згідно з Майстренком ( <g/> 112 <g/> ) на 1930 рік лише три великі газети ще виходили російською мовою <g/> : “ <g/> Вечерние известия <g/> ” в Одесі та газети в Сталіному ( <g/> тепер Донецьк <g/> ) і Маріюполі ( <g/> тепер Жданов <g/> ) <g/> .
doc#40 Так із Фома зробився Хома <g/> , з Філій — Пилип <g/> , з фасоля — квасоля <g/> , з фарос — парус ( <g/> тепер витиснений українським вітрило <g/> ) <g/> , з форта — хвіртка та ін <g/> .
doc#72 Про подібний випадок з часів своїх гімназійних років у Прилуці ( <g/> тепер Чернігівська область <g/> ) розповідає Володимир Дорошенко <g/> : “ <g/> Не знаючи гаразд мови <g/> , ми залюбки засвоювали собі всякі дивогляди <g/> , подибувані в галицьких виданнях <g/> , уважаючи їх через їх незвичність для нас за якийсь особливий мовний спеціялітет <g/> .