Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Але голову на плечах треба було теж мати <g/> . </p>
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#0 Розмова <g/> , якщо назвати це розмовою <g/> , тривала близько дев'яти годин <g/> , два « <g/> службовці <g/> » явно потребували чергування <g/> , мабуть <g/> , теж підкріплень <g/> .
doc#0 Але Н. теж помилився <g/> .
doc#0 Але мільйони дійових осіб <g/> , мобілізовані й наймані <g/> , як Галицький <g/> , « <g/> добровільні <g/> » <g/> , як Н. <g/> , держава в державі <g/> , усі в машкарах <g/> , з поміняними прізвищами <g/> , усі під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> , Н. <g/> , який не Н. Тихцем і оглядаючися <g/> , вони прокрадаються під теж облудний <g/> , постишевський монументальний пам'ятник Шевченкові <g/> , усе олжа і страх <g/> .
doc#0 Жінки-рятівниці Н. не знав <g/> , — ні прізвища <g/> , ні адреси <g/> , таборових поліцаїв теж ні <g/> , — виявилося <g/> , що молодики в плащах були поліцаями <g/> , мабуть <g/> , таборовими <g/> , а може <g/> , й вищого щабля людоловами <g/> .
doc#1 У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> , нервує <g/> , змушує сприймати те <g/> , що він читає <g/> , не просто як ще один літературний твір <g/> , бо для поета це теж не просто ще один літературний твір <g/> , а крик болю <g/> , зойк оголених нервів <g/> . </p>
doc#1 « <g/> Марія <g/> » теж належить до періоду пророцтва в революційній поезії Т. Шевченка <g/> . </p>
doc#2 Обрядом є сум і дожидання милого <g/> , в ритуальні форми виливається тужіння за ним <g/> , і якщо нікого не здивує <g/> , що в першому колі « <g/> Веселки <g/> » річний круг життя поданий як послідовність ритуальних чинів <g/> , то менше звичайний є показ усього дівочого життя теж як суми обрядових дій <g/> .
doc#2 <p> Образи теж стають багатими <g/> , мало не імажиністичними <g/> , всіма кольорами розцвіченими <g/> , всіма барвами закосиченими — </p><p> Золотіє колосиста <g/> , </p><p> теплий дощик пополоще <g/> , </p><p> то роса їй дасть намиста <g/> , </p><p> і від краю і до краю </p><p> їй зірниці <g/> , мов жар-птиці <g/> , </p><p> полум'яно спалахають <g/> . </p>
doc#2 <p> Друге коло — коло дівочого життя <g/> , і воно теж вивершується смертю дівчини і новим збудженням її у весні <g/> . </p>
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> Так <g/> , отже <g/> , думаю <g/> , що двоподіл книжки — це не тільки акт критикової сваволі ( <g/> на яку я <g/> , зрештою <g/> , теж застеріг собі право <g/> ) <g/> , але й об'єктивний факт <g/> , стверджений самою авторкою і покладений нею в основу структури збірки <g/> .
doc#4 Також <g/> , звичайно <g/> , літературний засіб <g/> , але теж не тільки засіб <g/> . </p>
doc#4 Коси ялинок з білими стрічками — це теж жіноче бачення <g/> , це теж я <g/> , сховане за ощадним і ніби зовсім безособовим малюнком <g/> .
doc#4 Коси ялинок з білими стрічками — це теж жіноче бачення <g/> , це теж я <g/> , сховане за ощадним і ніби зовсім безособовим малюнком <g/> .
doc#4 Та й образ торби білого пір'я теж не суперечить цій особисто жіночій лінії <g/> .
doc#4 <p> Не можу утриматися <g/> , щоб не навести другий приклад такої суб'єктивізації і теж зразок ранньо-зимового пейзажу <g/> .
doc#4 Тут міра справжньої поезії <g/> , і поетка виповнює її вщерть <g/> , тут і міра людяности поезії <g/> , і цей іспит вона теж складає гойно й в остаточній правді <g/> .
doc#5 Дія теж відбувається в Києві <g/> , але місто не цікавить більше письменника <g/> .