This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 | Европі суцільну глибоку провінцію <g/> ! </p><p> | Те | <g/> , що роблять наші мистці — здебільшого цілком |
doc#45 | Thought and Behavior to Language 1939 <g/> ) <g/> ; " <g/> | Те | <g/> , що ми називаємо « <g/> науковою думкою <g/> » <g/> , є |
doc#40 | Київ 1930 <g/> ) <g/> , М. Йогансена « <g/> Фонетичні етюди« <g/> . ( <g/> | Те | ж видання <g/> , де і стаття Синявського <g/> ) і Т. Lehr- |
doc#72 | % <g/> ! Засекреченість даних про мову викладання ( <g/> | те | саме стосується й до інших ділянок культури <g/> : |
doc#40 | , де музики грають <g/> » ( <g/> Нар <g/> . п. <g/> ) <g/> . Відповідник ( <g/> | те | <g/> ) в реченнях цього типу вживається рідко <g/> . </p><p> 2. |
doc#81 | самостійництво <g/> . Вона була галаслива ( <g/> | те | <g/> , що в Львові звалося пискувата <g/> ) і вміла |
doc#40 | теж аналітичної конструкції <g/> : давай ( <g/> | те | <g/> ) + перша особа множини дійсного способу ( <g/> форма |
doc#40 | майбутнього часу доконаного виду <g/> ) або давай ( <g/> | те | <g/> ) + інфінітив <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ось <g/> , годі <g/> , дочко <g/> , себе |
doc#72 | він зберіг одначе лише кілька особливостей ( <g/> | те | <g/> . що інколи вважають діялектними елементами в |
doc#40 | ) <g/> ; талап ( <g/> падіння в рідину або багно <g/> ) <g/> ; таляп ( <g/> | те | саме <g/> ) <g/> ; тіп ( <g/> легкий удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( |
doc#40 | удар або посмик <g/> ) <g/> ; тіліп ( <g/> гойдання <g/> ) <g/> ; теліп ( <g/> | те | саме <g/> ) <g/> ; телеп ( <g/> звук падіння в багно або рідину <g/> ) <g/> ; |
doc#12 | ( <g/> о <g/> ) <g/> , Пп ( <g/> пе <g/> ) <g/> , Рр ( <g/> ер <g/> ) <g/> , Сс ( <g/> ес <g/> ) <g/> , Тт ( <g/> | те | <g/> ) <g/> , Уу ( <g/> у <g/> ) <g/> , Фф ( <g/> еф <g/> ) <g/> , Хх ( <g/> ха <g/> ) <g/> , Цц ( <g/> це <g/> ) |
doc#40 | багні <g/> ) <g/> ; туп ( <g/> звук тупання ногами <g/> ) <g/> ; тупу-тупу ( <g/> | те | саме інтенсивно <g/> ) <g/> ; тюп ( <g/> звук ходи дрібними |
doc#40 | вказівного характеру — т. зв <g/> . відповідник — ( <g/> | те | <g/> ) <g/> , яке мусить бути розкрите в підрядному |
doc#6 | даної картини <g/> , що загальніше те “ <g/> послання <g/> ” ( <g/> | те | <g/> , що в поезіях Війона звалося envoi <g/> ) <g/> , то більше |
doc#40 | « <g/> Побачила <g/> , що згуба вже минулася її <g/> » ( <g/> Манж <g/> . <g/> ) | те | саме що вже не має жадних функцій займенника <g/> , не |
doc#37 | своїх книжок <g/> , чим я аж ніяк не міг похвалитися <g/> . <g/> ) </p><p> | Те | <g/> , що Орест показував тонким стиском уст і |
doc#65 | , морква <g/> , підошва <g/> , Полтва <g/> , верства тощо <g/> ; </p><p> г <g/> ) | Те | саме доданням суфікса <g/> : дочка <g/> , чвертка <g/> , |
doc#40 | характеристичне ( <g/> хоч і не обов'язкове <g/> ) | те | <g/> , що вони починаються з того самого слова ( <g/> т. зв <g/> . |
doc#15 | речення <g/> . </p><p> Як же трактувалося тоді ( <g/> і раніше <g/> ) | те | <g/> , що ми тепер звемо називним реченням <g/> ? У |