Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#76 » <g/> , 12 <g/> , 1987. Не вжито слова в літописах <g/> , не вживали його Пушкін <g/> , як і Шевченко <g/> , судячи з словника мови Пушкіна ( <g/> 2 <g/> , 1959 <g/> ) і зі словників мови Шевченка <g/> , як його українських творів ( <g/> 2 <g/> , 1964 <g/> ) <g/> , так і російських ( <g/> 1 <g/> , 1985 <g/> ) <g/> . </p>
doc#69 З недавно реабілітованого Богдана Лепкого вибираються народницькі <g/> , неориґінальні мотиви <g/> , а замовчується або глухо промимрюється котурняний і антиісторич­ний романтизм його тетралогії про Мазепу і преромантична <g/> , власне бідермаєрівська ідилія найкращого його <g/> , либонь <g/> , твору ( <g/> \" <g/> Під тихий вечір\" <g/> ) <g/> . </p>
doc#63 <p> Я дозволю собі тепер перейти до схематизованого стислого огляду нашої літератури <g/> , як вона існує на сьогодні - використовуючи почасти випадково відомі мені рукописи не виданих ще творів ( <g/> за що приношу свої пробачення авторам — не в усіх я мав змогу дістати відповідний дозвіл <g/> ) <g/> .
doc#72 Так Гольденберг і Королевич ( <g/> 246 <g/> ) згадують “ <g/> Мовний бюлетень <g/> ” ( <g/> Київ <g/> ) 1936,1 <g/> , складений на основі українських перекладів Ленінових творів ( <g/> мені неприступний <g/> ) <g/> .
doc#47 Місце дії — якесь баварське місто <g/> , збомбоване й у руїнах <g/> , час дії — коло 1946 <g/> , коли писано цей твір ( <g/> надрукований у редакції 1956 року <g/> ) » ' <g/> .
doc#63 Мене цікавить <g/> , з яких джерел він черпає стиль своїх творів ( <g/> не теми й сюжети <g/> ) <g/> : образи <g/> , жанр <g/> , композицію <g/> , зовнішній і внутрішній ритм <g/> .
doc#73 <p> Ще далі йде в цьому напрямі Іван Багряний <g/> , який у своїх творах ( <g/> передусім двотомовий роман « <g/> Тигролови <g/> » і драматична повість « <g/> Morituri <g/> » <g/> ) головним своїм завданням уважає дати образ українця як свідомого й цілеспрямованого борця проти совєтської системи — і то в найтяжчих умовах совєтської тюрми й заслання <g/> .
doc#80 Вони оптимістичні в своїх вчинках <g/> , себто в своїх творах ( <g/> Слова поета — його діла <g/> ) <g/> , вони песимістичні в своїх програмах <g/> , поглядах <g/> , світовідчутті <g/> .
doc#6 Потім прийшли його вагання <g/> , бо він побачив арелігійну настанову твору ( <g/> так йому здавалося <g/> ) <g/> , а далі дізнався про поетів антиклерикалізм <g/> .
doc#4 Це не принцип будови роману <g/> , це конструкція або музичного твору ( <g/> фуґа <g/> , що складається з варіяцій на певні теми <g/> ) <g/> , або щоденника <g/> , де сьогодні записується одне враження чи переживання <g/> , завтра друге <g/> , а за якийсь час може знов і знов повернутися вже давніше записане <g/> , якщо сьогодні воно повторилося в свідомості <g/> .
doc#59 <p> Що вже говорити про ті персонажі <g/> , які формально діють тільки у вставних епізодах <g/> , але ще раз переживаються в « <g/> рамкових <g/> » <g/> : полковник Енґерслебен ( <g/> самарозв'язка його епізоду дана тільки в переповіді в « <g/> рамковому <g/> » <g/> , мюнхенському епізоді <g/> , і це ще щільніше вв'язує цей епізод у загальне тло твору <g/> ) <g/> , Лариса <g/> …
doc#62 <p> Корені Олени Теліги були і українські <g/> , й російські <g/> , але ті <g/> , другі <g/> , вона <g/> , так виглядає з її листів ( <g/> і творів <g/> ) <g/> , старанно ховала сама від себе <g/> , а тим самим і від усіх своїх друзів <g/> , коло яких було вперто і підкреслено українське <g/> .
doc#18 Київ 1929. </p><p> Іван Франко ( <g/> крім творів <g/> , що ввійшли в збірки його творів <g/> ) <g/> .
doc#61 Дуже добре <g/> , що еміграція дає твори <g/> , подібні до « <g/> Саду Гетсиманського <g/> » чи « <g/> Пляну до двору <g/> » ( <g/> я кажу тепер про тип твору <g/> , а не про ті чи інші осяги й хиби цих конкретних творів <g/> ) <g/> .
doc#48 У творчості Хвильового і його спільників імпресіоністична нове- ля перейшла в стадію свого саморозкладу ( <g/> що не виключає високої мистецької якости цих творів <g/> ) <g/> . </p>
doc#19 У Мови кількісно переважають властиві для « <g/> ІІІевченкової <g/> » ніколи пісенні ритми з більш-менш виразною їх тонізацією в напрямі амфібраху ( <g/> « <g/> Три деревини <g/> » <g/> , « <g/> Кониському <g/> » <g/> ) <g/> , дактилю ( <g/> « <g/> Думи засланця <g/> » <g/> , « <g/> Напровесні <g/> » <g/> ) <g/> , а найчастіше хорею ( <g/> « <g/> Буря виє <g/> » <g/> , « <g/> Не пустуй <g/> , моя голубко <g/> » і більшість інших творів <g/> ) <g/> .
doc#16 Тільки воістину катастрофічним незнанням у нас нашої давньої літератури ( <g/> та ще <g/> , правда <g/> , незвичайно нудним характером твору <g/> ) можна пояснити <g/> , що досі ніхто всерйоз на це не звернув уваги <g/> .
doc#45 І ніколи він ( <g/> за винятком кількох сторінок у ранніх творах <g/> ) не переступав межу <g/> , яка відділяє речі <g/> , що існують <g/> , хоча й не явні <g/> , від речей суто спекулятивних <g/> .
doc#69 Часом можна припускати пряме втручання плянувальників мови чи адміністрації <g/> : тираж — наклад <g/> , iноземний — чужий <g/> , зібрання ( <g/> творів <g/> ) — збірка <g/> , художня література — красне письменство <g/> , бібліотека <g/> , — книгозбірня <g/> , ще раз з попереднього списка — живопис <g/> , язичництво <g/> … </p>
doc#70 Часом можна припускати пряме втручання планувальників мови чи адміністрації <g/> : тираж витиснув слово — наклад <g/> , іноземний — чужого <g/> , зібрання ( <g/> творів <g/> ) — збірку <g/> , художня література—красне письменство <g/> , бібліотека—книгозбірню <g/> , і вже з попереднього списку—живопис <g/> , язичництво <g/> … </p>