Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Якщо справді вартість літератури полягає в її « <g/> народності <g/> » <g/> , то чи не логічно зробити з цього висновок <g/> , що творам « <g/> протинароднім <g/> » не місце в історії літератури <g/> ?
doc#37 Були це збірники літературної проблематики « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшло три <g/> , а четвертий не побачив світу <g/> , видання <g/> , присвячене дискусії літературних проблем в чергуванні з поезіями на теми літературної творчості <g/> ; альманахи « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшов тільки один <g/> , видання <g/> , присвячене літературним творам і конкретній літературній критиці — другий <g/> , уже зформований <g/> , так і не побачив світу <g/> , а перший був порядно зіпсований халтурною коректою <g/> , що спотворювала текст <g/> , подекуди до невпізнання <g/> ; і найдовговічніше з усіх видання ( <g/> 11 випусків <g/> ) місячника літератури <g/> , мистецтва й критики « <g/> Арка <g/> » <g/> , чий стандарт і змістом і оформленням <g/> , за яке відповідав Яків Гніздовський <g/> , — ледве чи перевершений і в пізніші роки <g/> .
doc#44 Тому статті цієї книжки <g/> , присвячені цим творам <g/> , як і загальним проблемам функціональної доби <g/> , зберігають своє значення як вияв одного з поглядів на те <g/> , що було ( <g/> таких поглядів може бути багато <g/> ) <g/> , і як голос у живій дискусії про те <g/> , що є. Я можу закінчити цей вступ тими самими словами <g/> , якими кінчалася передмова до першої черги критичних статтів і есеїв Юрія Шереха <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> : « <g/> Зміни в статтях мінімальні <g/> , і редактор дбав за збереження запаху доби <g/> .
doc#72 Творам Рильського <g/> , Семенка <g/> , Бажана і багатьох інших не притаманна “ <g/> сільська простота <g/> " <g/> .
doc#73 З'явилися закиди в однобічності проводу МУРу <g/> , хоч цей провід <g/> , не мавши змоги керувати видавничою діяльністю <g/> , не бачив причин і підстав відмовляти в марці МУРу творам своїх членів тільки в інтересах рівноваги різних напрямів <g/> .
doc#73 Щождо його корисности <g/> , то тут не може бути двох думок <g/> : саме напругої динаміки здавна бракувало багатьом <g/> , навіть найкращим українським прозовим творам <g/> , особливо романові <g/> , і це невигідно відрізняло його від роману європейського і американського <g/> .
doc#89 Емпсон не накидає аналізованим творам й авторам своїх вимог <g/> , а вслухається в ці твори <g/> , намагається вловити їхню неповторність і внутрішню закономірність <g/> . </p>
doc#1 І все ж між першим і останніми творами відчувається величезна різниця — у стилі <g/> , Weltanschauung18 <g/> , настроях <g/> , філософії <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#1 <p> Поділ на періоди не означає <g/> , звичайно <g/> , що між творами різних періодів немає нічого спільного <g/> .
doc#6 Але вже сьогодні можемо ствердити <g/> , що він міг захоплюватися й складними літературними творами від Джойса й Еліота до “ <g/> The Hound of the Heaven <g/> ” Франсіса Томпсона <g/> , далеко не простої поеми <g/> , яку Курилик знав мало не напам'ять <g/> .
doc#19 За час з 1876 року до самої смерти письменник побачив друкованими хіба який десяток своїх поезій <g/> , та й то в відгородженій кордонами Галичині <g/> , куди їх треба було переправляти потай <g/> , конспіративно і звідки так тяжко <g/> , майже неможливо було дістати будь-яку книжку <g/> , навіть і число журналу з власними творами <g/> .
doc#21 Він належав до незчисленного натовпу незнаних малярів <g/> , що блукали вулицями Нью-Йорку <g/> , мистецької столиці Америки <g/> , а може — так Нью-Йорк сам претендує — світу <g/> , і намагалися зацікавити своїми творами власників галерій <g/> , справа майже безнадійна <g/> .
doc#22 <p> Істотна різниця між двома творами полягає не в цьому <g/> .
doc#27 Особливо цікаво було б прочитати про його подорож до Туреччини у зв'язку з його пізнішими творами « <g/> мохаммеданської <g/> » тематики <g/> , типу « <g/> Магомета і Хадизи <g/> » або « <g/> Марусі Боїуславки <g/> » <g/> , але в листах про це ані згадки <g/> . </p>
doc#27 Про працю над життєписом і творами Гоголя <g/> .
doc#27 <p> Він боре тупість і муругу лінь <g/> , </p><p> В Европі хоче « <g/> ставляти курінь <g/> » <g/> , </p><p> Над творами культурників п'яніє <g/> ; </p><p> І днів старечих тягота легка <g/> , </p><p> І навіть в смертних муках агонії </p><p> В повітрі пише ще його рука <g/> . </p>
doc#28 Зерова як метра <g/> , як шефа поетичної школи йде не стільки від реальної обізнаности з його творами <g/> , скільки з відгуків і чуток про його поезії <g/> , знані у вузькому поетичному гуртку <g/> , в колі приятелів <g/> , поклонників та однодумців <g/> .
doc#31 Памфлети в своїй останній суті виявляються творами літератури <g/> , своєрідної лірики <g/> .
doc#31 Це не перешкоджає їм бути першорядними літературними творами <g/> .