Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#27 Там правдою нічого не вдієш <g/> , там правди бояться <g/> » <g/> .
doc#19 <p> Там я бачу лихо тяжке <g/> , і неволю <g/> , й муки <g/> . </p>
doc#31 Там узнаешь ты все <g/> …
doc#25 ( <g/> Там же <g/> , ст <g/> .
doc#80 І <g/> , як завершення <g/> , сюрреалістичний образ <g/> : « <g/> Він іде <g/> , людина без голови <g/> , і свою одрубану голову він несе в простягненій руці перед собою <g/> » ( <g/> Там таки <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> Спільне з попереднім образком — « <g/> японськість <g/> » деталю <g/> , оточеного білим ( <g/> там <g/> ) і чорним ( <g/> тут <g/> ) тлом <g/> , значущість деталю <g/> , вміння сказати недоговорюючи <g/> , а поза тим — разюча відмінність настрою і подробиць техніки <g/> .
doc#72 1928 року до складу Спільного Зібрання Академії введено сім партійних діячів ( <g/> там таки <g/> , 54 <g/> ) <g/> , а одного з фундаторів Академії А. Кримського <g/> , щойно переобрано на неодмінного секретаря <g/> , усунено з цього становища ( <g/> там таки <g/> , 55 <g/> ) <g/> .
doc#78 Проте <g/> , можна висловити припущення <g/> , базуючися між іншим на позначках у словнику Грінченка <g/> , що північно-український характер мають такі вжиті Шевченком слова <g/> , як заверюха ( <g/> « <g/> Катерина <g/> » <g/> ) <g/> , покотьоло ʾкружалоʾ ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , ралець ( <g/> « <g/> Гамалія <g/> » <g/> ) <g/> , буцім ʾначеʾ ( <g/> « <g/> Сон <g/> » <g/> ) <g/> , бадьоритися ( <g/> там же <g/> ) <g/> , шматок ʾкусеньʾ <g/> , ʾкавалокʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Сліпий <g/> » <g/> ) <g/> , багно ʾболотоʾ ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , цуратися ʾзрікатисяʾ <g/> , ( <g/> « <g/> Посланіє <g/> » <g/> ) <g/> , вадить ʾнудитьʾ ( <g/> там же <g/> ) <g/> , луда ( <g/> там же <g/> ) <g/> , ковтун ( <g/> « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , стужа ( <g/> там же <g/> ) <g/> , стрига ( <g/> там же <g/> ) <g/> .
doc#72 Завершальним виявом цієї тенденції було визнання рівноправности української й російської мов 15 липня 1937 р. ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#72 На його думку <g/> , польонізми в українській мові небажані <g/> , зате побажані русизми ( <g/> там таки <g/> , 341 <g/> ) <g/> ; у нього викликає захват правильно підмічена суть нової політики — “ <g/> культурне зближення <g/> ” “ <g/> братніх народів <g/> ” ( <g/> там таки <g/> , 342 <g/> ) — чи не тому <g/> , що давало підставу уявити <g/> , як російська мова в майбутньому поглине українську <g/> . </p>
doc#72 Кількість українських парафій збільшиться <g/> , коли врахувати <g/> , що тоді існували ще дві українські церковні організації <g/> : Українська Автокефальна Церква на чолі з Феофілом Булдовським ( <g/> там таки <g/> , 194 <g/> ) і так звана Діяльна Христова Церква <g/> , яку підтримував радянський уряд у боротьбі проти УАПЦ ( <g/> там таки <g/> , 164 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 7 листопада 1930 р. міністер освіти Чехо-Словаччини дозволив уживати російських підручників у школах ( <g/> там таки <g/> ) <g/> , а 1 жовтня 1936 р. уже рекомендував їх до вжитку ( <g/> Штець 27 <g/> ) <g/> .
doc#45 Та ще й тих учнів було до смішного мало <g/> , заледве десяток ( <g/> Ґорнфельд 1892 <g/> , " <g/> Памяти <g/> " 14 <g/> ) <g/> , на думку Ламанського <g/> , — п'ять або шість ( <g/> там таки <g/> , 5 <g/> ) <g/> .
doc#19 Так постають такі образи <g/> , як </p><p> Брів і очей ізвабливий невгав <g/> , </p><p> Міч поразливая зору огнявого </p><p> ( <g/> « <g/> Ткачиха <g/> » <g/> ) </p><p> Мріється смерть і нічогости вічні віки </p><p> ( <g/> « <g/> Думи засланця <g/> » <g/> ) </p><p> Ні <g/> , вже пропав і пропав без поверну я </p><p> ( <g/> Там таки <g/> ) </p><p> і багато інших <g/> , яким не можна відмовити сили й яскравости <g/> .
doc#10 І Ганцов доходить до висновку <g/> , що “ <g/> тим самим мав рацію Михальчук <g/> , коли він припускав первісний поділ українського племени на дві групи — одну південно-західну і північно-східну ( <g/> 12 <g/> , 111 <g/> , 214 <g/> ) <g/> ; що в українській мові дослідник “ <g/> має розірізняти <g/> , як у великоросійському <g/> , дві головні групи говірок <g/> , обидві дуже старі і об'єднані тільки в дальшому історичному розвитку <g/> ” ( <g/> там таки 215 <g/> , також 7 <g/> , 186 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 і таким чином результат академічної праці на всіх відділах однаково є український <g/> ” ( <g/> там таки <g/> ) <g/> .
doc#78 103. </p><p> 29 <g/> ) Там таки <g/> , ст <g/> .
doc#95 Харків — місто мого дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до 1943 року <g/> , там я пройшов початкову й середню школу <g/> , університет ( <g/> що тоді функціонував під доброзвучною назвою ХПІПО — Харківський Педагогічний Інститут Професійної Освіти <g/> ) <g/> , там починалася моя викладацька праця — спершу в Газетному Технікумі <g/> , потім в Інституті журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , там починалася моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я доцент <g/> .
doc#95 Харків — місто мого дитинства й молодости <g/> , я прожив там від 1914 до 1943 року <g/> , там я пройшов початкову й середню школу <g/> , університет ( <g/> що тоді функціонував під доброзвучною назвою ХПІПО — Харківський Педагогічний Інститут Професійної Освіти <g/> ) <g/> , там починалася моя викладацька праця — спершу в Газетному Технікумі <g/> , потім в Інституті журналістики <g/> , потім в Університеті ( <g/> який на той час став знову просто університетом <g/> ) <g/> , там починалася моя наукова праця <g/> , в аспірантурі й поза нею <g/> , там я дістав папірець <g/> , що я кандидат філологічних наук <g/> , і другий <g/> , що я доцент <g/> .
doc#48 Там на кожному кроці « <g/> встає блідий жах <g/> » <g/> , там старанно розмальовується кожний деталь <g/> , що має застрашити читача <g/> .