Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 дощенту <g/> . Не було де навіть одну ногу поставити <g/> . Така спроба <g/> , якби сталася <g/> , кінчилася б нічим або
doc#0 їхнього авторства в той Сорок чорний рік була така <g/> . Н. виїде « <g/> дачним <g/> » поїздом до Шебелинки або
doc#0 україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в
doc#0 загинув і сам старий Голубовський <g/> . Мабуть <g/> , така була доля й словникових матеріялів і карток <g/> . </p>
doc#0 « <g/> рідного <g/> » ( <g/> ну <g/> , майже рідного <g/> ) барака зайшла не така вже дуже молода <g/> , але й не стара жінка <g/> : </p><p> — У вас
doc#1 на розуміння <g/> , так і на емоції <g/> . У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із
doc#1 універсального характеру <g/> . У пляні ж емоцій така контрастивність вибиває читача з рівноваги <g/> ,
doc#1 як метафору <g/> , — тобто — « <g/> помолоділи духом <g/> » <g/> ? Така інтерпретація була б досить банальна <g/> . Але коли
doc#1 України <g/> , тема національного гноблення <g/> , така характерна для періоду « <g/> трьох літ <g/> » ( <g/> 1843-1845
doc#2 , хто не свій <g/> ; хто не знає гасла <g/> , хай борониться <g/> . </p><p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> ,
doc#2 борониться <g/> . </p><p> Така людина печерних рисунків <g/> , така людина <g/> , відтворена на княжій емалі <g/> . І може б ми й
doc#2 найсуворіший цензор нічого не зможе закинути <g/> . Така поезія про дівчину <g/> , що загубила ключі щастя <g/> ,
doc#2 , </p><p> і темніший ночі гай <g/> . </p><p> Як згубила <g/> , то й шукай <g/> ! » </p><p> Така поезія про дівчину <g/> , що спокусилася задурно
doc#2 смертю дівчини і новим збудженням її у весні <g/> . </p><p> І така міцна єдність циклів у Лятуринської <g/> , що навіть
doc#4 . Буває осліпла й застигла в давно минулому <g/> . Така вона була в восьмому десятку його років у Івана
doc#4 життя <g/> , наближання старости <g/> . Але не така душа <g/> . І безпосередньо продовжується <g/> : </p><p><g/> … а серце
doc#4 невимушеної мови <g/> , наближеної до прози <g/> . Це така сама співгра поетичного й апоетичного <g/> , як у
doc#4 , третій погляд <g/> , третє наближення <g/> . Але чи така людина знайдеться <g/> ? Чи відчує своєрідність
doc#5 уперше 1947 року <g/> . Схожість двох творів така разюча <g/> , що якби не певне знаття <g/> , що вони були
doc#6 мистецького естаблішменту <g/> . Звісно <g/> , така відмінність реакцій не свідчить про мистецьку