Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 Один лист майже цілком їм присвячений - із 19 жовтня 1932 р. Вона просить порад у Лівицької-Холодної <g/> , бо та " <g/> добре знає мову <g/> , і то не вивчено <g/> , а стихійно <g/> " <g/> , визнаючи тим факт " <g/> вивчености <g/> " її власної мови ( <g/> с. 690 <g/> ) <g/> . </p>
doc#56 Цирковий Щирий з Винниченкового «" <g/> Уміркований <g/> " та " <g/> щирий <g/> "» <g/> , що — пам'ятаєте <g/> ?
doc#40 : « <g/> Хоч цілий день з матір'ю ( <g/> вона <g/> ) сидітиме <g/> , то коли та ( <g/> себто мати <g/> ) до дочки не заговорить <g/> , то й не почуєш від неї ні слова <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#10 Назву з них такі <g/> , як вимога в чужих словах вимовляти ( <g/> й писати <g/> ) завжди и <g/> , за народною вимовою давніше позичених слів типу універсал <g/> , министер ( <g/> 3 <g/> , 169 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієприкметники на -лий і великою мірою звести пасивні дієприкметники на -ний <g/> , -тий до ролі прикметників ( <g/> 5 <g/> , 20 <g/> , 24 <g/> , 2516 <g/> ) <g/> ; спроба відновити сполуку дієприслівника з дієсловом за допомогою сполучника та ( <g/> типу <g/> : Увійшовши <g/> , та став <g/> , — 5 <g/> , 33 <g/> ) <g/> ; спроба заборонити дієслова було й буде та орудний відмінок дійової особи в усіх випадках при безособових присудках на -но <g/> , -то ( <g/> 5 <g/> , 35 <g/> ) <g/> ; спроба обмежити <g/> , а то й зовсім усунути родовий відмінок приналежности іменників ( <g/> 5 <g/> , 99 <g/> ) <g/> ; порада вживати <g/> ; і позитивні сполуки однакових частин мови ( <g/> типу <g/> : куми- побратими <g/> , визнати-вимовити — 5 <g/> , 131 <g/> ) <g/> ; спроба відновити двоїну ( <g/> 5 <g/> , 97 <g/> ) <g/> . </p>
doc#78 Вони рясніють такими північно-українськими формами <g/> , як Пархум <g/> , остронуг <g/> , тулко <g/> ; рабои <g/> , курат ( <g/> = рябої <g/> , курять <g/> ) <g/> , да ( <g/> = та <g/> ) тощо 13 <g/> ) <g/> .
doc#9 Вони рясніють такими північноукраїнськими формами <g/> , як пархум <g/> , остронуг <g/> , тулко <g/> ; рабои <g/> , курат ( <g/> рябої <g/> , курять <g/> ) <g/> , да ( <g/> та <g/> ) тощоlxxxi <g/> .
doc#40 Та <g/> , будучи найнеокресленішим у своїх часових межах <g/> , теперішній час разом з тим найконкретніший своїм уявленням <g/> , — бо завжди переносить мовця ніби в осередок самої дії <g/> . </p>
doc#37 <p> Та <g/> , біда <g/> , з елітарною засадою були не тільки такі випадки <g/> .
doc#28 Павло Филипович лишився поетом <g/> , який не вибився з цього виру на самостійну путь <g/> , який ішов туди <g/> , куди його штовхала течія – то та <g/> , то та <g/> , в цій атмосфері безнастанного й часто химерного руху <g/> .
doc#19 Та <g/> , власне <g/> , близько до цього підходив і Зеров <g/> , коли в своїй статті « <g/> Поети но шевченківської нори <g/> » вилучав з загального гурту поетів-епігонів Мову <g/> , Володимира Олександрова <g/> , Кониського і особливо Михайла Старицького <g/> , для творчости яких характеристичний момент шукання нових форм <g/> .
doc#22 <p> І сама героїня не та <g/> , вона теж змінилася за це півсторіччя <g/> .
doc#81 Та <g/> , говорячи мовою особистих виборів <g/> , не демографічних доцільностей <g/> , як судити тих <g/> , хто вважав за « <g/> найбільший дар <g/> : гарячу смерть — не зимне умирання <g/> » ( <g/> Теліга <g/> ) <g/> ?
doc#31 У зовсім іншому становищі сьогоднішній читач поза Україною сущий <g/> , який не звик до них і хоч-не-хоч сприймає їх як таку ж повноважну частину тексту <g/> , як і та <g/> , де автор справді висловлює свої власні думки <g/> . </p>
doc#52 В досвіді останніх десятиріч можемо <g/> , здається <g/> , сказати <g/> , що — перефразовуючи Черчіла - з усіх поганих систем правління найкраща та <g/> , де влада не в серці ( <g/> Бердник — як символ <g/> , не як особа <g/> ) і не в сваволі одиниці ( <g/> Донцов <g/> ) <g/> , а в безсердечному і безособовому законі <g/> .
doc#72 <p> Загальна картина співвідношення львівського койне і літературної мови особливо чітко проступає в питаннях правопису та <g/> , до певної міри <g/> , термінології <g/> . </p>
doc#31 Та <g/> , звичайно <g/> , було б наївним думати <g/> , що цькування не лишило сліду на настроях і переживаннях Хвильового <g/> .
doc#87 Про це підсовєтська література не сказала досі нічого ( <g/> говоримо про літературу <g/> , не про макулятуру — та <g/> , звичайно <g/> , щось верзла про стахановців <g/> , про жити стало краще <g/> , жити стало веселіше <g/> , про квітучі міста квітучої України <g/> , — але <g/> , хвалити Бога <g/> , — є слова і цілі книжки і навіть цілі бібліотеки <g/> , які ніби сказані <g/> , написані <g/> , — але водночас не існують <g/> .
doc#69 <p> Історія <g/> , звичайно <g/> , відповідає на силу питань <g/> , і рада її безцінна <g/> , та <g/> , звісно <g/> , не на всі <g/> .
doc#81 Він дебютував як український актор у « <g/> Камінному господарі <g/> » Лесі Українки <g/> , але на цьому його українська кар'єра <g/> , та <g/> , здається <g/> , і театральна кар'єра взагалі скінчилася <g/> . </p>
doc#12 : “ <g/> Певна річ <g/> , вже добре й те <g/> , що я коня дістав“ ( <g/> Франко <g/> ) <g/> ; „Ідуть дівчата в поле жати <g/> , та <g/> , знай <g/> , співають ідучи“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p>