Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 В повітрі свистіли приклади <g/> , літали вигуки і зойки <g/> , знову перед Чернишем з'явився німець <g/> , ніби той самий <g/> , якого він душив <g/> , кресали камінь ковані чоботи <g/> , бовталася фляжка на заду <g/> , хтось близько кричав " <g/> Стій <g/> !
doc#90 Стій <g/> !
doc#90 " <g/> , і Черниш також закричав у потилицю німцеві <g/> : " <g/> Стій <g/> !
doc#40 А той стоїть ( <g/> 10 <g/> ) <g/> .
doc#10 Нарешті осторонь стоїть ( <g/> 15 <g/> ) <g/> , єдиний у Ганцова монографічний опис старої пам'ятки <g/> ; але це в суті речі його учнівська праця — дипломна робота на тему <g/> , запропоновану вчителем молодого Ганцова — Шахматовим <g/> , що через обставини тих років чекала на друк коло десятьох років ( <g/> написана 1916 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , кожух <g/> , голубка <g/> , стоїть ( <g/> вимова коужух <g/> , гоулубка <g/> , стоуїть <g/> ) <g/> .
doc#81 Мене провели до канцелярії <g/> , я переодягся в свої речі з лікарняних халатів <g/> , мені дали посвідку <g/> , де стояло <g/> , що перебував стільки й стільки днів у лікарні <g/> , як там стояло <g/> , « <g/> з приводу короткозорости <g/> » <g/> , і я вийшов на вулицю <g/> , в сліпуче соняшне світло <g/> , в теплий і погожий день <g/> .
doc#68 <p> Від експресіонізму йде висока напруга <g/> , коли враження й почуття ніби ступенюються <g/> : довгий зал у Стуса стає « <g/> Був зал <g/> , мов постріл <g/> , - довгий і гулкий <g/> » <g/> , сосни <g/> , як у пейзажі Ван Ґоґа або Сутіна <g/> , не просто стоять <g/> , а « <g/> жбурнули в небо крони величезні <g/> » <g/> , сонце не світить з-за хмари <g/> , а « <g/> зизить схарапудженим оком <g/> , мов кінь навіжений <g/> » <g/> .
doc#13 Мають бути у вирішальні моменти герої <g/> , застиглі в картинній позі <g/> , — вони є <g/> : </p><p> Сірко на білому коні — </p><p> То кошовий на білому коні — стояв <g/> , блідий <g/> , над майбутнім пеклом різанини тисяч потурнаків <g/> .
doc#45 Теорія мови/народности ( <g/> в іншій термінології — мовного середовища <g/> ) не є найтривкіший камінь у зведеній будові <g/> , хоч почуття <g/> , що за нею стояли <g/> , були щирі та <g/> , можливо <g/> , навіть <g/> , конечні для національного відродження України <g/> .
doc#9 що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#81 На груповій картці студентів УКІЖу зі мною й Догадьком ніхто не посміхався <g/> , всі стояли <g/> , вдивляючись в фотоапарат <g/> , як у дуло гармати <g/> , що може вистрелити <g/> .
doc#65 Це <g/> , власне <g/> , характеристичне для останніх років <g/> , що заходів у цьому напрямі вживається потай <g/> , як колись потай <g/> , уночі <g/> , в Харкові знищено пам'ятник Василеві Блакитному <g/> : ввечорі стояв <g/> , вранці — харків'яни знайшли рівне <g/> , старанно забруковане місце <g/> .
doc#40 : напоїти — напій <g/> , боятися — бійся <g/> , стояти — стій <g/> , доїти — дій <g/> ; але від заспокоїти — заспокой і рідше заспокій <g/> .
doc#40 : люблю́ — люби́ <g/> , плачу́ — плати́ <g/> , варю́ — вари́ <g/> , намо́рщу — намо́рщ <g/> , розва́жу —розва́ж <g/> , промо́влю — промо́в <g/> , купу́ю — купу́й. Виняток становлять лише кілька дієслів <g/> , що їх основа кінчається на -й <g/> : вони переносять у наказовому способі наголос з закінчення на корінь <g/> : стою́ <g/> , жую́ <g/> , кую́ <g/> , плюю́ <g/> , сную <g/> , смію́ся — але стій <g/> , жуй <g/> , куй <g/> , плюй <g/> , снуй <g/> , смійся <g/> .
doc#45 Петров хоче заперечити приписувані Потебні такі наміри <g/> , перекладаючи відповідальність на Льотце <g/> , і пробує довести <g/> , що для Потебні це питання стоїть <g/> , з усього видно <g/> , поза межею досяжного в науці <g/> , отже не повинно відтягати уваги серйозного вченого <g/> .
doc#40 Авторське пояснення може стояти <g/> , звичайно <g/> , не тільки після власне прямої мови <g/> , як це є в нашому прикладі <g/> , а і в інших позиціях <g/> , напр <g/> .
doc#62 ( <g/> Від кінця вісімдесятих років <g/> , коли став " <g/> прозорим <g/> " західний кордон України <g/> , переорієнтація ставала потрібна зовсім інакша <g/> , - але тут мова <g/> , підкреслю <g/> , про початок вісімдесятих років <g/> , коли кордони на сході Европи стояли <g/> , здавалося <g/> , непорушно на довгі роки <g/> ) <g/> .
doc#47 <p> На перешкоді взагальненням стоїть <g/> , зокрема <g/> , брак точних хронологічних відомостей <g/> .
doc#6 Що в дійсності за цим стояло <g/> , либонь <g/> , щось не усвідомлене ним самим <g/> , був чи не страх божевілля <g/> .