Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#90 Стій <g/> !
doc#90 " <g/> , і Черниш також закричав у потилицю німцеві <g/> : " <g/> Стій <g/> !
doc#90 В повітрі свистіли приклади <g/> , літали вигуки і зойки <g/> , знову перед Чернишем з'явився німець <g/> , ніби той самий <g/> , якого він душив <g/> , кресали камінь ковані чоботи <g/> , бовталася фляжка на заду <g/> , хтось близько кричав " <g/> Стій <g/> !
doc#81 Коли я з матір'ю тікали в лютому того року на захід <g/> , ми не могли взяти з собою нічого <g/> , крім кількох теплих речей ( <g/> стояла люта зима <g/> ) <g/> .
doc#81 Він звичайно сідав у нього <g/> , підібгавши одну ногу під себе ( <g/> стояв він дуже рідко <g/> , рідко користався й з таблиці <g/> ) <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> М. Коцюбинський <g/> , « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> ) </p><p> Стоїмо <g/> : я <g/> , Сергійко <g/> , штанці у смолі <g/> , Марушка <g/> , в спідничині пістрьовенькій <g/> , - меншенькі мене <g/> .
doc#40 Якщо в реченні є поруч частка ж ( <g/> е <g/> ) і інші частки <g/> , то частка ж ( <g/> е <g/> ) стоїть першою <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Коли при цих займенниках ( <g/> крім знову ж таки займенника чий <g/> ) стоїть прийменник <g/> , що вимагає родового <g/> , знахідного або місцевого відмінка <g/> , то він перетягає наголос на один склад ближче до початку <g/> : кого — до кого <g/> , мого — з мого <g/> , всьому — на всьому <g/> .
doc#40 , що в реченні підмет ( <g/> називний відмінок імени <g/> ) і об'єкт ( <g/> знахідний відмінок іменника того самого числа або роду й числа <g/> ) стоять обоє у формі називного відмінка <g/> , напр <g/> .
doc#40 : « <g/> Перед ним <g/> , по коліна у межових бур'янах <g/> , стояв Савка <g/> » ( <g/> Любч <g/> .
doc#40 : напоїти — напій <g/> , боятися — бійся <g/> , стояти — стій <g/> , доїти — дій <g/> ; але від заспокоїти — заспокой і рідше заспокій <g/> .
doc#40 , кожух <g/> , голубка <g/> , стоїть ( <g/> вимова коужух <g/> , гоулубка <g/> , стоуїть <g/> ) <g/> .
doc#81 І його невеличкий учинок <g/> , про який він <g/> , може <g/> , сам забув за кілька днів <g/> , стоїть для мене вище від Ромен-Роллянового рішення стати двадцять літ перед тим au-dessus de la mкlйe <g/> . </p>
doc#9 що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#72 <p> Далеко не все <g/> , що тоді друкувалося <g/> , стояло на належному рівні щодо мови й технічного виконання <g/> .
doc#80 Так <g/> , можна думати <g/> , стояла справа з оповіданням « <g/> Спрага музики <g/> » <g/> .
doc#12 : „Він <g/> , окрім пісень <g/> , любив ще гори“ ( <g/> Вирган <g/> ) <g/> ; „Юрба народу <g/> , переважно жінок та дітей <g/> , стояла на царині аж до вечора“ ( <g/> Модест Левицький <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Питома вага таких речень у сучасній мові мала <g/> ; вони окреслюють явища природи <g/> , рідше стан людського організму ( <g/> нудить <g/> ) або зміни кількости в чомунебудь <g/> ; назва предмета <g/> , що його кількість змінюється <g/> , стоїть тоді в родовому відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#15 На базарі <g/> , </p><p> Як посеред моря </p><p> Кровавого <g/> , стоїть Гонта </p><p> З Максимом завзятим <g/> . </p>
doc#6 <p> Не краще <g/> , либонь <g/> , стояли справи з українською літературою <g/> .