Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Так зробив і Богдан Рубчак <g/> , що відкрив « <g/> Поезії <g/> , старі і нові <g/> » докладною і в-глибини- проникливою статтею <g/> , що зветься « <g/> Серце надвоє роздерте <g/> » — цитата з Наталі Лівицької-Холодної <g/> .
doc#9 <p> Тогочасний підхід до мовних явищ і питому вагу великоукраїнських мовних впливів добре характеризує мовна дискусія 1873 р. Започаткував її Є. Сакун своєю статтею <g/> : « <g/> Замітки о рускім язиці <g/> » <g/> , де виступав з програмою вироблення якоїсь синтетичної української літературної мови <g/> .
doc#9 <p> Цю надзвичайно важливу для розвитку української літературної мови дискусію — хоч треба сказати <g/> , що учасники її здебільшого не піднеслися над особисті смаки і не усвідомили загального значення дискусії — розпочав Борис Грінченко статтею « <g/> Галицькі вірші <g/> » <g/> , видрукованою в липні 1891 р. <g/> , тяглася вона протягом 1891 — 1892 рр <g/> .
doc#9 Проте справедливість вимагає сказати <g/> , що всупереч логічній послідовності зі статтею І. Стешенка цього не сталося <g/> , і його загальні твердження далеко об'єктивніші й далеко принциповіші <g/> .
doc#16 І якщо в характеристиці суті вісниківства ми були згодні з розумною статтею Р. Лісового <g/> , то тут ним здається <g/> , що він підійшов до справи надто льокально <g/> , обмежившися на маштабах галицьких <g/> , тоді як з нашого погляду донцовщина не була явищем тільки галицьким <g/> , а була логічним і неминучим висновком з тієї самої революції сходу і її поразки на Україні <g/> , нерозуміння якої Р. Лісовий закидає галицьким поколінням <g/> . </p>
doc#20 Після катастрофи з цією статтею мій недавній <g/> , мій добрий друг Юрій Андріянович <g/> , пізніше Юрко <g/> , зник з « <g/> Вістей <g/> » <g/> , а незабаром і утратив волю <g/> , а я забув про свої наміри пером служити Мельпомені <g/> .
doc#21 <p> У той час він дуже захоплювався статтею Ортеґа-і-Ґассета про історію малярства як історію змін точки погляду мистця на світ і хотів <g/> , щоб її переклали і вмістили в “ <g/> Арці <g/> ” <g/> .
doc#25 Написана к. 1898 р. <g/> , вперше надрукована 1929 р. в тому ж “ <g/> Українському діалектологічному збірнику <g/> ” <g/> , 2. Друга оборона прав української літературної мови <g/> , викликана протиукраїнською статтею в “ <g/> Киевлянине <g/> ” ч. 49 з 1898 р. </p><p> 10.“ <g/> Что такое малорусская ( <g/> южнорусская <g/> ) речь <g/> ?
doc#30 <p> Лютий і березень я вовтузився з 36-сторінковою статтею <g/> , про яку можу сказати <g/> , цитуючи Сковороду <g/> , двоє5. Одне <g/> , — що це моя остання будь-коли стаття <g/> , і два — що її ніхто не надрЮкує6 <g/> , навіть ті <g/> , що плюс ( <g/> література плюс <g/> ) <g/> .
doc#31 Одночасна поява відповіді Хвильового показує <g/> , що редактор видання познайомив його з статтею Яковенка перед її друком <g/> , отже <g/> , літературна дискусія не виникла стихійно <g/> , її початок <g/> , можна думати <g/> , свідомо зорганізував редактор « <g/> Вістей <g/> » Василь Блакитний2. ( <g/> Це <g/> , до речі <g/> , показує <g/> , наскільки нісенітне є твердження Юрія Смолича про тривалу ворожнечу між Хвильовим і Блакитним <g/> .
doc#31 — К. <g/> , 1968. — С. 36. <g/> ) Але напевне ні Блакитний <g/> , ні Хвильовий <g/> , ні Яковенко тоді не передчували <g/> , якого розмаху набере дискусія і що останньою крапкою в ній буде невеличка кривава плямка на скроні Хвильового <g/> , слід його пострілу в себе 13 травня 1933 р. </p><p> Яковенко відповідав статтею « <g/> Не про " <g/> або <g/> " <g/> , а про те ж саме <g/> » ( <g/> Культура і побут <g/> .
doc#31 Як типово для всіх статтів цього періоду <g/> , тут стерті межі між критичною статтею й доносом <g/> .
doc#37 Так сталося з моєю статтею про поезії Юрія Клена <g/> , зокрема в їхньому донцовізмі ( <g/> химерно й незбагненно переплетеному з сковородинством <g/> ) <g/> .
doc#65 Але чому б працівникам Інституту мовознавства не виступити з поважною статтею або й книгою <g/> , де було б показане <g/> , наприклад <g/> , як часто і в яких обставинах української мови вживається або не вживається — в крамницях Києва <g/> ; в установах <g/> ; у навчальних закладах різних типів <g/> ; у наукових закладах різних галузей <g/> ; у музеях <g/> ; у видавництвах <g/> ; приватно вдома тощо <g/> ?
doc#72 Окрім статтей Струве й Кістяківського в “ <g/> Русской мысли <g/> ” <g/> , Ленін прочитав і поробив виписки з горезвісної книжки Щеголєва про український рух <g/> , потім ознайомився з роботою М. Грушевського “ <g/> Украинство в России <g/> , его запросы и нужды <g/> ” <g/> , а далі зі статтею М. Славинського “ <g/> Формы национального движения <g/> ” <g/> .
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#72 Якщо оминути брутальну лайку виступів Постишева <g/> , то кампанію на трохи вищому професійному рівні розпочав Хвиля статтею в “ <g/> Комуністі <g/> ” з 4 квітня 1933 року “ <g/> За більшовицьку пильність на фронті творення української радянської культури <g/> ” ( <g/> передрукована в “ <g/> Мовознавстві <g/> ” 1934,1 <g/> ) <g/> .
doc#72 Після редакційного звернення перше число відкривалося передруком статті Хвилі <g/> , двома резолюціями Комісії при Наркомосі та статтею Ст <g/> .
doc#79 І порівняйте це з написаною 1927 року <g/> , себто на два роки пізніше <g/> , статтею « <g/> Критика чи прокурорський допит <g/> ?
doc#81 Після катастрофи з цією статтею мій недавній <g/> , але добрий друг Юрій Андріянович зник з « <g/> Вістей <g/> » <g/> , а незабаром і утратив волю <g/> .