Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 З мовного погляду “ <g/> Просвіти <g/> " стали осередками прилюдного вжитку української мови <g/> . </p>
doc#4 <p> Тут особа авторки не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова ( <g/> стану <g/> ) <g/> .
doc#80 <p> </doc> </p><p> 1 </p><p> Рядки Михайла Драй-Хмари в його сонеті « <g/> Лебеді <g/> » ( <g/> 1928 <g/> ) стали ніби маніфестом групи поетів <g/> , об'єднуваних традиційно під ім'ям неоклясиків <g/> , — Максима Рильського <g/> , Миколи Зерова <g/> , Павла Филиповича <g/> , Освальда Бургардта ( <g/> пізніше Юрія Клена <g/> ) і самого автора <g/> : </p><p> О <g/> , Гроно п'ятірне нездоланих співців <g/> , було близько сімдесятьох років <g/> . </p>
doc#81 Було в цьому багато пози й жесту <g/> , але харківським глядачам <g/> , особливо панночкам <g/> , це лоскотало нерви <g/> , і <g/> , в мініятюрі <g/> , він був для них тим <g/> , чим пізніше <g/> , вже в світовому маштабі ( <g/> з поправкою на американізацію <g/> ) став був Джеймс Дін <g/> .
doc#81 Оповідали <g/> , що в одному з районів міста <g/> , не знаю докладно <g/> , в якому саме <g/> , штепівство-дудінство не запанувало <g/> , що там чудом не загасли іскринки доброго вогню <g/> , а це все завдяки тому <g/> , що бурµомістром ( <g/> а може <g/> , заступником бурµомістра <g/> ) став <g/> , не знати як <g/> , Григорій Костюк <g/> , що на зламі двадцятих-тридцятих років був літературним критиком під прапорами вже спроституйованого Миколи Хвильового <g/> , відбув арешт і кару <g/> , а тепер мало не чудом виринув у Києві і — в міру своїх скромних районових можливостей сприяв українській інтеліµенції <g/> .
doc#9 Вживаючи слова <g/> , що саме повстали тоді в Галичині і були типовими для того періоду способом свого творення <g/> , міродайними ( <g/> визначальними <g/> ) стали тут зразки тих двох мов <g/> , якими до Галичини найбільше приходили й засвоювалися культурні здобутки світу <g/> , — німецької й польської <g/> . </p>
doc#82 ту саму або подібну життєву путь <g/> . </p><p> Такою самою брехнею ( <g/> вибачте <g/> , олжею <g/> ) став термін « <g/> діяспора <g/> » в застосуванні до тих людей <g/> , яких були десятки й сотні
doc#72 Є <g/> , проте <g/> , познаки <g/> , що дехто з мовознавців ( <g/> Курило <g/> , Сімович <g/> ) став відходити від цього напряму <g/> . </p>
doc#72 Одначе <g/> , внесок доби незалежности не вдалося викоренити в тих випадках <g/> , коли “ <g/> давні <g/> ” слова цілковито вийшли з обігу <g/> , і <g/> , таким чином <g/> , “ <g/> нові <g/> ” ( <g/> не так вже й нові тепер <g/> ) стали практично невпізнанними й незаступними <g/> .
doc#40 , стань <g/> , станьмо <g/> , станьте <g/> .
doc#81 З попереднього курсу пам'ятаю тільки Івана Юрченка <g/> , що потім <g/> , у період розгрому « <g/> ідеологічної контрреволюції <g/> » й погромних викривальних статтів <g/> , писаних « <g/> бриµадами <g/> » <g/> , став активним діячем таких « <g/> бриµад <g/> » <g/> , та ще Юрія Лавріненка <g/> , що завжди тримався в товаристві свого Поллукса <g/> , другого Діоскура Василя ( <g/> ?
doc#98 Не такий уже <g/> , здавалося б <g/> , значний епізод — публікація віршованого <g/> , напівпамфлетного за характером <g/> , відгуку В. Мови на не надто визначну п'єсу П. Куліша « <g/> Байда <g/> , князь Вишневецький <g/> » <g/> , став <g/> , завдяки Вашому едиторському і науково-аналітичному мистецтву — чи <g/> , принаймні <g/> , мав стати — справжньою подією на українському інтелектуальному полі <g/> .
doc#81 Нікого ці товариства не цікавили <g/> , змагання за місця в управах не було <g/> , і там ми всі дістали свої « <g/> громадські навантаження <g/> » <g/> , стали нормальними членами радянського суспільства <g/> , а єдине <g/> , що треба було робити <g/> , — це раз або двічі на рік відвідати засідання управи <g/> , або зібрати членські внески серед студентів свого курсу <g/> .
doc#72 , прогонич <g/> , тонкий металевий прут <g/> , яким замикають віконниці <g/> , отже предмет селянського побуту <g/> , набрав індустріяльного забарвлення й почав означати всякий металевий стрижень для скріплення будь-чого <g/> , став відповідником до російського болт <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , якого б " <g/> збірного <g/> " походження вони не були <g/> , стали якісно-новою конструкцією і при тому такою потрібною <g/> , що ми вже не можемо уявити нашу мову без них <g/> .
doc#98 І в спокусі бути керованим <g/> , позбутися відповідальносте <g/> , стати таким <g/> , як усі навколо <g/> …
doc#50 Піднявши палаюче серце своє в долоні <g/> , поет освітлить вічність на мільярди років <g/> , а краплини крови <g/> , що стікатимуть з його грудей <g/> , стануть планетами <g/> , що полетять у рух несамовитий <g/> . </p>
doc#94 … </p><p> А народ і такої здатности не має <g/> , хіба що ототожниться з державою <g/> , стане такою самою зореносною статуєю <g/> . А особливо трагічно <g/> , то це гасло народу переймають і
doc#16 За улюбленими термінами Д. Донцова <g/> , стати гарячим або холодним <g/> .
doc#16 Так і Донцов уже в воєнні роки <g/> , коли показалося <g/> , як багато дірок має вибудувана ним загорожа <g/> , став поквапливо затикати чимраз загрозливіші дірки нашвидку вихопленими <g/> , а часто по-варварськи відбитими уламками статуй з храму української духовости <g/> .