Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , побажання <g/> , іноді докору <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ox-ох <g/> ! старі <g/> , старі <g/> ! Сидіть би вам тільки на печі та жувать
doc#9 років київська українська громада ( <g/> так звана " <g/> Стара Громада <g/> " <g/> ) щорічно відпускає певні кошти на
doc#12 тут о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , то пишемо тепер не и <g/> , а і <g/> , напр <g/> . <g/> : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : печь <g/> ) <g/> , сіно ( <g/> старе <g/> : сѣно <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 й Австро-Угорщиною <g/> . Війна почалася 18 липня ( <g/> старого стилю <g/> ) 1914 р. і Правобережжя ( <g/> Київська
doc#12 тоді <g/> , коли давніше тут було ы або и <g/> , напр <g/> . <g/> : мило ( <g/> старе <g/> : мыло <g/> ) <g/> , сила ( <g/> старе <g/> : сила <g/> ) <g/> . Отже <g/> , коли давніше
doc#40 , мандарин <g/> , джонка <g/> , пагода <g/> . Традиційний опис ( <g/> старої <g/> ) Туреччини викликає в пам'яті такі слова <g/> , як
doc#12 тепер не и <g/> , а і <g/> , напр <g/> . <g/> : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : печь <g/> ) <g/> , сіно ( <g/> старе <g/> : сѣно <g/> ) <g/> . </p><p> Про и в групах ри <g/> , ли
doc#96 — упорядковано касарняний і реґляментований ( <g/> старі цвинтарі були дещо відмінні <g/> ) <g/> . Можна б говорити
doc#12 було ы або и <g/> , напр <g/> . <g/> : мило ( <g/> старе <g/> : мыло <g/> ) <g/> , сила ( <g/> старе <g/> : сила <g/> ) <g/> . Отже <g/> , коли давніше було тут о <g/> , е <g/> , ѣ <g/> , то
doc#12 . <g/> : кіт ( <g/> старе <g/> : котъ <g/> ) <g/> , піч ( <g/> старе <g/> : печь <g/> ) <g/> , сіно ( <g/> старе <g/> : сѣно <g/> ) <g/> . </p><p> Про и в групах ри <g/> , ли див <g/> . II А 4. </p><p> 3. Літеру
doc#30 , не від вибуху громадянських почувань <g/> ) старий Нечуй <g/> , як його віддали до богадільні <g/> , як він
doc#1 безверхого <g/> , бо позбувся правлячої верхівки <g/> ) <g/> , старого дуба <g/> , чиє верховіття вигризене шашелями <g/> , але
doc#40 рушник <g/> , сильний вітер <g/> ) і не як чиясь дія ( <g/> напр <g/> . <g/> , старий читає <g/> , учні б'ються <g/> ) <g/> , а сама в собі <g/> , як окреме
doc#19 попів саме в момент смерти її батька <g/> , старого отця Гервасія <g/> . У « <g/> Суєті <g/> » маємо сцену
doc#81 тенора великої слави <g/> , але тепер уже <g/> , власне <g/> , старого <g/> , гладкого й майже безголосого — для нього
doc#24 преренесансі <g/> : Джотто <g/> , Візантія <g/> , стара ікона — чи не ті ж закономірності штовхнули
doc#39 . І як розкішно прозвучали ці монологи — Гордія <g/> , старої Корецької <g/> , Варки <g/> , вирвані з настирливої
doc#59 , « <g/> це виглядає так <g/> , ніби розкаяний грішник <g/> , старий піратюга <g/> , приходить до ченців з чину Педра іль
doc#68 Колима <g/> . Не знати <g/> , чи ці земляки — інші засланці <g/> , старі прибульці чи може навіть каґебісти <g/> . При
doc#12 пар <g/> , напр <g/> . <g/> : „Осміхаються неводи і канати <g/> , стара парусина і поплавки <g/> , вудлища й весла“ (