Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#75 Але тут мені йде не тільки про запах слова <g/> !
doc#36 » що за слово <g/> !
doc#77 Бо це ж його слова <g/> !
doc#16 І все це навіть не висновки мого критика <g/> , а взято в лапки <g/> , отже <g/> , подане як мої власні слова <g/> ! </p>
doc#81 Яке дурне слово <g/> !
doc#31 А Хвильовий же — не укладач підручника для лікнепу <g/> , а письменник у найвищому сенсі слова <g/> ! </p>
doc#72 та книги Ігнатієнка ( <g/> 1968 <g/> , 116 і далі <g/> ) ( <g/> вони можуть бути неповними <g/> ) <g/> , 1900 р. в Галичині виходило 25 періодичних видань ( <g/> за Ігнатієнком [ <g/> 1926 <g/> , 40 <g/> ] <g/> , на всю Австро-Угорщину таких видань було 20 <g/> ) <g/> , а саме <g/> : 4 щоденні ( <g/> “ <g/> Діло <g/> ” 1880 <g/> , ® орган Української націонал-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Народна часопись <g/> ” 1896 <g/> , напівурядовий орган <g/> ; “ <g/> Руслан <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> , і “ <g/> Галичанин <g/> ” 1893 <g/> , москвофільський <g/> ) <g/> ; два тижневики ( <g/> “ <g/> Свобода <g/> ” 1897 <g/> , орган УНДП <g/> , та москвофільське “ <g/> Русское слово <g/> " 1890 <g/> ) <g/> ; дев'ять двотижневиків ( <g/> “ <g/> Громадський голос <g/> ” 1895 <g/> , орган Української радикальної партії <g/> ; “ <g/> Воля <g/> ” 1900 <g/> , орган Української соціял-демократичної партії <g/> ; “ <g/> Місіонар <g/> ” 1897 <g/> , католицький <g/> ; “ <g/> Дзвінок <g/> ” 1890 <g/> , дитячий <g/> ; “ <g/> Русская рада <g/> ” 1871 <g/> , москвофільський <g/> ; “ <g/> Посланник <g/> ” 1889 <g/> , москвофільсько-католицький <g/> ; “ <g/> Зеркало <g/> ” 1890 <g/> , гумористичний <g/> ; “ <g/> Комар <g/> ” 1900 <g/> , гумористичний <g/> , і “ <g/> Страхопуд <g/> ” 1880 <g/> , москвофільський гумористичний <g/> ) <g/> ; п'ять місячників ( <g/> “ <g/> Літературно-науковий вістник <g/> ” 1898 <g/> ; “ <g/> Молода Україна <g/> ” 1900 <g/> , студентський <g/> ; “ <g/> Прапор
doc#45 Як писала газета " <g/> Слово <g/> " <g/> : " <g/> Познайомився він з деякими нашими молодими людьми <g/> , котрі обдарували його своїми галицько-руськими творами і мали нагоду почути прекрасний єго говор український <g/> , бесіду ісполнену щирою отверстію ( <g/> !
doc#62 Усі деталі такого роду в цих нібито суто приватних листах вкладаються на цілісний образ справжнього homo sapiens <g/> , і хочеться окреслити цю людину Шекспіровими з " <g/> Гамлета <g/> " словами " <g/> He was a man <g/> , take him for all in all <g/> " <g/> .
doc#62 Це звідти <g/> , з Карлайлової Британії <g/> , володарки морів і посідачки Індії <g/> , снується в нашому столітті культ героя - 1840 року Томас Карлайл читає курс лекцій <g/> , а 1841-го виходить його книжка з тричі ужитим у заголовку словом " <g/> герой <g/> " <g/> : " <g/> On heros <g/> , hero-worship and the heroic in history <g/> " <g/> .
doc#15 Це спростовується <g/> , поперше <g/> , фактично тими кількома прикладами <g/> , які випадково наведені самим Перльмуттером <g/> : газета звалася « <g/> Санкт- Петербургские ведомости <g/> » <g/> , свою працю Ломоносов назвав « <g/> Россий- ская грамматика <g/> » <g/> , а заголовки розділів починаються словом " <g/> глава <g/> " <g/> : Глава 1 <g/> , Глава 2 і т. д. Все це - незаперечні називні відмінки <g/> .
doc#62 Якби автор не полінувався придивитися <g/> , як часто слово " <g/> народ <g/> " виступає в поезіях Маланюка <g/> , він побачив би <g/> , що кількість таких випадків нульова або майже нульова <g/> .
doc#62 Слово " <g/> нація <g/> " більше відповідало новій ідеології - воно було абст­рактніше <g/> , а саме того вимагала нова еміграційна психологія <g/> .
doc#15 Так <g/> , назви газет в устах їх продавця віднесено до речень розумових <g/> , а слово " <g/> цигарки <g/> " в діялозі <g/> : Co pan każe <g/> ?
doc#45 Не надто ймовірно <g/> , щоб причиною стала замітка у львівському " <g/> Слові <g/> " чи навіть публікація віденської " <g/> Рresse <g/> " <g/> .
doc#6 А Курилик і собі не дбав за дотримання кодексу правил гри <g/> , прийнятого в сучасному мистецькому світі “ <g/> служителів культу Модерного Мистецтва <g/> ” <g/> , кажучи його словами ( <g/> 1 <g/> , 501 <g/> ) <g/> .
doc#72 Згадавши теорію Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму слів ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без виразної внутрішньої форми мають перевагу <g/> , бо вільні від зайвих асоціяцій ( <g/> 70 <g/> ) <g/> .
doc#84 Зухвало безцеремонний марш функційної доби зчавив оптимістичне словами ( <g/> nach Dezember kommt Mai <g/> ) <g/> , але безнадійно особисте звучанням підвивання безголосого німецького радіоспівака <g/> .
doc#59 » — ми чекаємо продовження перелічення-наростання <g/> , — а натомість виявляється <g/> , що з цього « <g/> їхні <g/> » почато нове речення зовсім відмінної структури <g/> : « <g/> й їхні чоботи відтискали мені ноги <g/> » й т. д. А коли знов є загроза <g/> , що створиться ритмічна інерція <g/> , — тоді Косач удається до надзвичайно сміливого засобу розриву <g/> , перебою ритму — до повторення службового слова ( <g/> « <g/> але <g/> , але <g/> » <g/> ) — засобу <g/> , великим майстром якого був Шевченко і який після Шевченка <g/> , скільки знаємо <g/> , в українській літературі не практикувався ні в кого <g/> , засобу <g/> , що майже завжди в скам'янілість штучнокнижної мови вносить елементи безпосередности мови розмовної <g/> . </p>
doc#71 <p> Я на сторожі коло їх </p><p> Поставлю слово </p><p> ( <g/> « <g/> Подражаніє ХІ псалму <g/> » <g/> , 1859 р. <g/> ) <g/> . </p>