Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 . </p><p> Ворожить про весну колишню <g/> , </p><p> Любов вціловує в слова </p><p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p>
doc#5 індивідуальне <g/> , що так само поводяться <g/> , ті самі слова говорять <g/> , так само зідхають і так само
doc#10 синонімічного словника <g/> . Проти російського слова вони подавали спершу його прямий український
doc#12 два звуки <g/> : шч і йі <g/> . Літери е <g/> , ю <g/> , я на початку слова <g/> , а також у середині слова після голосної і після
doc#13 я хотів би <g/> , щоб читач не забувся <g/> , що корінь цього слова — творити <g/> , я не вжив би ні німецького
doc#14 . </p><p> Марною річчю було б також критикувати рядки й слова <g/> . Є щось зо три спірні наголоси ( <g/> згасИш — 18 <g/> , в І з ь
doc#18 і не завжди мусить вірити авторові <g/> . Зокрема ці слова взяті з передмови Франка до польського
doc#19 « <g/> Троїсте кохання <g/> » <g/> ) чи в своєрідному перекладі Слова о полку Ігоревім <g/> . Від середини шістдесятих
doc#25 і. Михальчук це і робить ( <g/> 10 <g/> , 25 <g/> ) <g/> , спираючися на слова типу мед <g/> , — при іншому поясненні справді
doc#28 умотивовуючи й підкреслюючи <g/> , через що ці слова <g/> , допущені до чужої їм високої сфери <g/> ,
doc#33 » <g/> . </p><p> Обов'язок і відповідальність – це нові слова в лексиконі Степана <g/> . Вони приводять з собою
doc#38 ця починається не з біографії поета ( <g/> про неї ні слова <g/> ) <g/> , не з окреслення його ідеології ( <g/> про це буде
doc#47 . </p><p> Ворожить про весну колишню <g/> , </p><p> Любов вціловує в слова </p><p> І випускає — сокіл-пісню </p><p> З гаптованого рукава <g/> . </p>
doc#48 до краю обідніло <g/> » <g/> , — писав той таки Тичина <g/> . І ці слова теж могли б бути моттом до книжки <g/> . </p><p> Такою бачить
doc#49 степу <g/> . </p><p> Так поводився з часом і простором автор « <g/> Слова о полку Ігоревім <g/> » <g/> . Згадаймо плач Ярославни <g/> .
doc#50 з одного разу <g/> . </p><p> Лексичні напливи <g/> , інженерія слова </p><p> Якби зі сказаного хтось зробив висновок <g/> , що
doc#51 і місії Шевченко ставить романтичну ідею слова <g/> , мови як ознаки й вияву сутности нації <g/> . На
doc#54 . Їх ритм — механічний <g/> , їхня фраза неоковирна <g/> , слова — байдужі <g/> . Скажімо <g/> , вираз « <g/> село Крутий Берег <g/> » у
doc#58 бути чесним у життьовому <g/> , не мистецькому сенсі слова <g/> . </p><p> « <g/> Ковальчуки <g/> » й « <g/> Приїхали до Америки <g/> » —
doc#59 з публіцистичністю в найкращому розумінні слова <g/> . Роман такого типу в своїх кращих проявах був не