Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#75 <p> О хто ти <g/> , дівчино <g/> , скажи <g/> ! </p>
doc#63 <p> Або <g/> : </p><p> « <g/> Дідько б утисся твоїй матері <g/> , от що я скажу <g/> !
doc#8 А я це перший сказав <g/> " <g/> , — все це дитяче <g/> .
doc#103 що таке може бути надруковане <g/> . </p><p> Розмову вела Тамара Скрипка Жовтень 1999 </p><p> « <g/> Я ХОТІВ СКАЗАТИ " <g/> ДО ПОБАЧЕННЯ <g/> " ВСІМ <g/> , КОГО ЛЮБИВ <g/> … » </p><p> « <g/> Природа знущається над людиною
doc#72 предмет у школах і повинна вживатися в державних закладах та установах ( <g/> 21 вересня 1920 <g/> , Раднарком <g/> ) <g/> ; — рекомендується провадити навчання в школах українською мовою та послуговуватися нею в кіні <g/> , а також організувати курси української мови для службовців ( <g/> 19 лютого 1921 р. <g/> , Раднарком <g/> ) <g/> ; — 3 березня 1921 П'ятий з'їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти <g/> , “ <g/> спрямовану на усунення національної ворожнечі на розвиток української мови як мови більшости трудящих мас України <g/> ” <g/> , а 22 листопада 1922 р. ВУЦВК затвердив “ <g/> Кодекс законів про народню освіту в УСРР <g/> ” <g/> , в якому сказано ( <g/> § 25 <g/> ) <g/> : </p><p> Українська мова як мова більшости населення України <g/> , особливо на селі <g/> , і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова <g/> , мають в УРСР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки ( <g/> Дурденевський 159 <g/> ) <g/> ; </p><p> 13 березня 1922 р. введено в дію Кримінально-процесуальний кодекс <g/> , де в § 22 сказано <g/> , що леґальні процеси “ <g/> проводяться однією з двох державних мов <g/> , українською або російською <g/> ” ( <g/> Дурденевский 78 <g/> ) <g/> ; 27 липня 1923 р. Раднарком видав новий декрет “ <g/> Про заходи в справі
doc#40 <p> § 55. ОСОБИ ДІЄСЛОВА </p><p> Як уже сказано ( <g/> §51 <g/> ) <g/> , форми осіб у дієслова — це передусім форми узгодження дієслова в реченні <g/> .
doc#72 В першому договорі <g/> , окрім іншого <g/> , сказано ( <g/> §7 <g/> ) <g/> : “ <g/> Ніякі обмеження не накладатимуться на осіб польської державної приналежности на вживання ними будь-якої мови в приватному спілкуванні <g/> , торгівлі <g/> , релігійних справах <g/> , у пресі <g/> , як також у піблікаціях будь-якого типу або на прилюдних зборах <g/> .
doc#0 <p> Молодики зупинили Н <g/> , і один сказав ( <g/> по-німецьки <g/> , як Галицький говорив колись по-російськи <g/> ) <g/> : </p><p> — Ваш пашпорт ( <g/> Ihren Pass <g/> !
doc#98 Слідчий посміхнувся іронічно і навіть сказав ( <g/> чого <g/> , мабуть <g/> , не мусів говорити <g/> ) <g/> : </p><p> — Ви так думаєте <g/> ? </p>
doc#72 Про це точно не сказано <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> З перспективи геть пізнішого часу вся авантюра виглядає ( <g/> як і сказано <g/> ) поганим водевілем <g/> .
doc#72 Як визнавав 1926 р. Затонський <g/> , радянська Україна була збудована <g/> , “ <g/> не вважаючи на підозріле відношення значної більшости ( <g/> треба таки правду сказати <g/> ) робітничої кляси й з початку навіть частини селянства <g/> ” ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 11 <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> Вже на цих словечках можна простежити типовий для займенників процес граматикалізації — пристосування до формальних властивостей тієї частини мови <g/> , чию функцію вони виконують <g/> : первісно незмінні словечка ну <g/> , на <g/> , геть набирають частково можливости відмінятися як дієслово <g/> : нумо і нуте <g/> , нате <g/> , гетьте ( <g/> але нема форм <g/> , скажімо <g/> , *намо <g/> , *гетьмо <g/> ) <g/> .
doc#62 Друга <g/> , як уже сказано <g/> , - більша частина III тому " <g/> Джерел до новітньої історії України <g/> " <g/> , укладена Мартою Скорупською <g/> , - це не просто груба книжка <g/> , це подія у вивченні й засвоєнні національним розумом процесів літературного <g/> , а тим самим і ідеологічного розвитку вільної думки й вільного розвитку літературних форм <g/> , не скутих догмами " <g/> соціялістичного реалізму <g/> " й комуністичної ідеології <g/> .
doc#74 Вступні питання виявили <g/> , що 49 з них розуміють українську мову добре <g/> , а 14 погано <g/> , з чого можна зробити висновок - хоч про це ясно не сказано <g/> , - що 21 <g/> , або 25% <g/> , не розуміли української мови зовсім <g/> .
doc#72 <p> Які б причини на те не склалися <g/> , а факт <g/> , що <g/> , скажімо <g/> , 1908 р. дев'ять українських часописів розходилися — в найкращому випадку — загальним накладом 20 тисяч примірників ( <g/> а в дійсності <g/> , либонь <g/> , меншим <g/> ) при 30-мільйоновому населенні <g/> , говорить сам за себе <g/> .
doc#72 Куди більша різниця є <g/> , приміром <g/> , між мовою газет з-перед 1905-1917 років <g/> , з одного боку <g/> , і мовою газет <g/> , скажім <g/> , 1925 р. ( <g/> Це перше враження можна і треба перевірити на конкретному матеріялі <g/> ) <g/> .
doc#97 От ми не знали <g/> , що робив Шевченко <g/> , скажімо <g/> , 5 липня 1848 року <g/> , — і от ми вже знаємо <g/> .
doc#81 <p> Решта курсу — для аматорів точности й статистики <g/> , скажім <g/> , 88 осіб з 90 — були різної обдарованости <g/> , різної глибини життєсприймання <g/> , але всі вони були « <g/> нормальні <g/> » в тому сенсі <g/> , що жили з добою <g/> , не вириваючися назад <g/> , як Григорій Тютюнник <g/> , ані вперед ( <g/> чи вбік <g/> ?
doc#72 Літеру ґ усунено цілком <g/> , так що <g/> , скажімо <g/> , Goethe перетворився на Гете <g/> .