Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#93 Колись я радо їх оплескував <g/> , надто коли це було проти більшости ( <g/> скажім <g/> , « <g/> Маклена Ґраса <g/> » Кулішева <g/> ) <g/> .
doc#53 Хоч у кожному прикладі обидва апозитивні члени стоять у називному відмінку <g/> , є всі підстави припускати <g/> , що узгодження тут нема <g/> , і якби змінити відмінок першого члена <g/> , це не вимагало б відповідної зміни другого ( <g/> скажімо <g/> , на зорі рожевії пальці <g/> , а не на зорі рожевих пальцях <g/> ) <g/> .
doc#99 Навіть у розпанаханому <g/> , кирзовому світі нема виробництва самих правих ( <g/> скажімо <g/> , у Львові <g/> ) чи самих лівих ( <g/> скажімо <g/> , в Тюмені <g/> ) черевиків <g/> , навіть у розцентрованій промисловості екс-СРСР <g/> . </p>
doc#45 Сімович розвинув і поширив її думки у своїй праці " <g/> Рідна мова й інтелектуальний розвиток дитини <g/> " ( <g/> 1934 <g/> ) <g/> , передрукованій у другому томі його " <g/> Українського мовознавства <g/> " <g/> , 1984. Відгомін думок Потебні знаходимо в численних авторів <g/> , що виступають на захист української мови ( <g/> скажімо <g/> , П. Мовчана <g/> , С. Плачинди та ін <g/> .
doc#99 Навіть у розпанаханому <g/> , кирзовому світі нема виробництва самих правих ( <g/> скажімо <g/> , у Львові <g/> ) чи самих лівих ( <g/> скажімо <g/> , в Тюмені <g/> ) черевиків <g/> , навіть у розцентрованій промисловості екс-СРСР <g/> . </p>
doc#70 <p> У синтаксисі цікавий може бути приклад конструкцій — числівник типу двоє з іменниками середнього роду ( <g/> скажімо <g/> , двоє вікон замість старішої форми <g/> : два вікна <g/> , два відра <g/> ) <g/> , або й ще старішої — дві вікні <g/> , дві відрі <g/> .
doc#11 Тож для них <g/> , найменших наших братів незрячих <g/> , гречкосіїв <g/> , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) скажемо <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто « <g/> Перверсія <g/> » — в річищі найсправжнісіньких наших традицій <g/> ; попри і крізь підступи — о <g/> , страхітливі <g/> !
doc#45 Мотив " <g/> тітки <g/> " знайдемо в " <g/> Язык й народность <g/> " <g/> , скажімо <g/> , на стор <g/> .
doc#11 ) <g/> , сказати б <g/> , тут щойно йшла мова <g/> , але бар'єри усувати чи розсувати треба Невідклично й невідкладно <g/> . </p>
doc#40 , скажемо <g/> : « <g/> Я чув соловейка <g/> , царя співців <g/> » або <g/> : « <g/> Зачарований соловейком <g/> , царем співців« <g/> . </p>
doc#40 , сказати годинник чи годинники <g/> , — залежить не від вимог речення <g/> , а від значення <g/> , яке ми маємо на увазі <g/> , і <g/> , отже <g/> , в той час як звукосполучення годинник — годинника — годинником мають зовсім однакове значення <g/> , звукосполучення годинник — годинники мають різне значення <g/> , бо перше означає один інструмент на вимір часу <g/> , а друге — багато таких інструментів <g/> .
doc#72 Виглядало б чудернацьки <g/> , якби хтось заходився вишукувати raison d'etre <g/> , скажімо <g/> , для французької мови у Франції чи англійської в Англії <g/> .
doc#52 Як в образотворчому мистецтві <g/> , в писаннях наших чим раз частіше вдаємося до « <g/> мішаних засобів <g/> » <g/> , сказати б <g/> , вклеюємо речі в картини <g/> , розмальовуємо скульптуру <g/> , намагаємося зробити пласке опуклим <g/> , а опукле пласким <g/> , шукаючи вищої реальности <g/> , чимраз більше усвідомлюючи <g/> , що речі й явища можуть бути відокремлені в нашій класифікаційній уяві <g/> , але не в житті і не в реальності ідеальній <g/> .
doc#37 <p> Що більше вело Ореста до « <g/> Світання <g/> » <g/> , сказати важко <g/> .
doc#52 Я не знаю <g/> , чи є терміни <g/> , відповідні до нашого « <g/> українства <g/> » <g/> , скажім <g/> , у басків <g/> , катальонців <g/> , бретонців чи шотляндців <g/> , але не здивуюся <g/> , коли є. Адже на виборах ( <g/> там <g/> , де вибори існують <g/> ) <g/> , у маніфестаціях тощо незалежники цих націй виступають поруч <g/> , проти або в бльоці з іншими партіями <g/> , такими як консерватори <g/> , ліберали <g/> , комуністи тощо <g/> .
doc#9 <p> М. Жученко в своєму виступі з приводу книжки І. Нечуя-Левицького4 підносить переважно не філологічні <g/> , а <g/> , сказати б <g/> , народно-педагогічні <g/> , виховні мотиви <g/> .
doc#40 Або <g/> , скажімо <g/> , правило про те <g/> , що після д <g/> , т <g/> , л <g/> , н пишеться і незалежно від того <g/> , чи ці приголосні вимовляються твердо чи пом'якшено <g/> , теж суперечить звуковій системі української мови <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , серед наведених у § 6 архаїзмів такі <g/> , як ротмістр або опанча — водночас алотопізми <g/> , бо вони в українській мові походять з чужих мов <g/> ; або <g/> , скажімо неологізм радіольокатор <g/> , що постав у часи війни 1939-1945 рр <g/> .
doc#80 <p> Проза Домонтовича — це проза наскрізь раціональної людини <g/> , що багато і радо читала твори експресіоністів або <g/> , сказати інакше <g/> , експресіоніста <g/> , що став колегою Миколи Зерова і разом з ним мав огиду до українського гуляйпілля й « <g/> с анти ментальної кваші <g/> » ( <g/> Зеров <g/> ) <g/> .
doc#34 Часом спалахне стихійно іскра протесту в їх душі — і тоді так само автоматично <g/> , сказати б <g/> , дерев'яно діють вони в іншому напрямі <g/> , ідучи з невидющими очима до загибелі <g/> .