Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> Психологічний парадокс полягав у тому <g/> , що <g/> , вибираючи друге місце і другий сорт напарника <g/> , я в глибині душі був переконаний <g/> , що заслуговую на перше місце і на найблискучішого напарника <g/> , і не тільки я був у цьому переконаний <g/> , а і був певний <g/> , що <g/> , саме обравши такі самообмеження <g/> , я стану найпомітнішим <g/> , першим <g/> , що інші не зможуть не звернути на це уваги і що самі вони чи саме життя винесе мене на перше місце <g/> , що мої гідності будуть визнані <g/> , що світ скаже <g/> , що за скромністю ховається щось справді визначне <g/> .
doc#81 Мистецтво <g/> , поставлене на службу політиці <g/> , перестало бути мистецтвом <g/> , вакансія поета <g/> , про яку пізніше Пастернак скаже « <g/> Вакансия поэта опасна <g/> , если не пуста <g/> » <g/> , була сама проголошена поза існуванням <g/> .
doc#85 Матеріяліст назве її якимсь у-промінням або ще якось інакше і скаже <g/> , що це матерія <g/> .
doc#87 Про це підсовєтська література і не скаже нічого <g/> .
doc#1 У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p>
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#11 Тож для них <g/> , найменших наших братів незрячих <g/> , гречкосіїв <g/> , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) скажемо <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто « <g/> Перверсія <g/> » — в річищі найсправжнісіньких наших традицій <g/> ; попри і крізь підступи — о <g/> , страхітливі <g/> !
doc#22 Забігаючи наперед <g/> , скажемо більше <g/> : вони розв язувалися двадцять років тому на Україні глибше й плідніше <g/> , ніж тепер в вропі <g/> . </p>
doc#30 Я <g/> , правда <g/> , усвідомив це в 90 років <g/> , Вам судилося — скажемо так — у молоді роки <g/> , але процес однотипний <g/> .
doc#30 Скажете <g/> , що сміюся <g/> , але ні <g/> , візія <g/> , синтеза <g/> , образ <g/> …
doc#50 Може ви скажете <g/> , що цей світ прекрасний <g/> ?
doc#62 Ти скажеш <g/> : бідність <g/> , голод <g/> …
doc#40 , польовий <g/> , — в поетичній мові також пільний ( <g/> »Ти скажи <g/> , що ти й не пісня <g/> , але квіття пільне <g/> » — Шкрум <g/> .
doc#67 Якщо я візьмуся описувати за стандартами нью- йоркської поліції <g/> , я скажу <g/> , що особа ця має стільки футів заввишки і стільки фунтів ваги <g/> , але після того ви йдете вулицею <g/> , і ви зустрічаєте цю людину <g/> , чи ви пізнаєте її з мого опису <g/> ?
doc#72 31 Для кадетів <g/> , як говорив Мілюков <g/> , заборона була небажана <g/> , бо підсилювала національні почуття українців і послаблювала “ <g/> цей пересічний настрій <g/> , що тепер на Україні <g/> , скажу <g/> , на щастя <g/> , панує <g/> ” ( <g/> Стеногр <g/> .
doc#81 Не скажу <g/> , щоб він мені не імпонував <g/> , але мені вбачався в ньому новий Вичлінський <g/> , хоч я ніколи не бачив <g/> , щоб він на когонебудь нападав або бив <g/> .
doc#81 Далі скажу й про те <g/> , що за них усе таки не забували і визначали їм їхню ролю <g/> . </p>
doc#100 це сказали <g/> ? Від чого б застерегти нас хотіли <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Я Вам скажу <g/> , що з роками начебто треба в глибший патріотизм впадати <g/> , а я схиляюся все
doc#34 <p> Але тут мені скажуть <g/> : чому ви вказуєте на дрібні помилки і на неправдоподібності в деталях <g/> , коли в повісті Осьмаччиній є далеко більші неточності <g/> , що лежать у самій основі задуму <g/> , ба навіть у назві твору <g/> ?
doc#63 Европа <g/> , скажуть нам <g/> , орієнтація на Европу <g/> .