Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> , він скаже те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> . — С. 294 <g/> ) <g/> . Невдовзі по
doc#68 десяток рядків <g/> . Але що за тим ховається <g/> , хай скаже уява читачів <g/> . </p><p> І допоможуть у цьому поезії <g/> .
doc#99 нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій скаже їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ?
doc#1 не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій
doc#3 . Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським
doc#30 ? <g/> ) <g/> . Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> ! І вірмо <g/> , що
doc#59 твором <g/> , а і суспільною діягнозою й прогнозою <g/> . Скажемо більше <g/> : він був повчальний — не моралізуванням
doc#86 взагалі <g/> . І тут не буде перебільшенням <g/> , коли скажемо <g/> , що взагалі впливи літератури 20-х років на
doc#15 всіма прийняте <g/> . Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що встановлення називних речень як особливої
doc#29 театральних вистав <g/> , напевне <g/> , з тисячу <g/> . Не скажу <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з
doc#62 перелічувати чи характеризувати ці видання <g/> . Скажу тільки <g/> , що вони добре вписувалися в історію
doc#93 — двадцятих до 1933 <g/> , — думаю <g/> , не помилюся <g/> , якщо скажу <g/> , що пейзаж театрального життя тоді визначали
doc#34 людини без філологічної освіти <g/> . </p><p> Але тут мені скажуть <g/> : чому ви вказуєте на дрібні помилки і на
doc#42 ночі </p><p> затоплять сонце <g/> , Відень і Дунай <g/> . </p><p> Мені скажуть <g/> : гаразд <g/> , у поезіях Осьмачки нема людей <g/> ,
doc#81 повірить <g/> . Одні поглянуть на рукопис чи книжку і скажуть <g/> , що нема часу й сенсу їх читати <g/> . Другі нудьгуючи
doc#2 перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , скажім <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх
doc#5 , на думку автора <g/> , виявить себе не в ситуації <g/> , скажімо <g/> , Льова проти Славенка <g/> , а в ситуації Славенко
doc#6 . І “ <g/> канадськости <g/> ” не тільки в пейзажі <g/> , як <g/> , скажімо <g/> , в Лорена Гарріса або Тома Томсона <g/> , а і в людях <g/> . А
doc#19 творчість Мовину цих років з поезією <g/> , скажімо <g/> , Грабов- ського <g/> , Івана Манжури <g/> , Бориса
doc#23 і не може йти в жадне порівняння з відстанню між <g/> , скажімо <g/> , Лямартіном і Шеньє <g/> . Зеров відзначив як одну з