This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 | немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> , він | скаже | те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> . — С. 294 <g/> ) <g/> . Невдовзі по |
doc#68 | десяток рядків <g/> . Але що за тим ховається <g/> , хай | скаже | уява читачів <g/> . </p><p> І допоможуть у цьому поезії <g/> . |
doc#99 | нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій | скаже | їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ? |
doc#1 | не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не | скажемо | чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p><p> Усе решта в цій |
doc#3 | . Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , | скажемо | <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським |
doc#30 | ? <g/> ) <g/> . Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не | скажемо | <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> ! І вірмо <g/> , що |
doc#59 | твором <g/> , а і суспільною діягнозою й прогнозою <g/> . | Скажемо | більше <g/> : він був повчальний — не моралізуванням |
doc#86 | взагалі <g/> . І тут не буде перебільшенням <g/> , коли | скажемо | <g/> , що взагалі впливи літератури 20-х років на |
doc#15 | всіма прийняте <g/> . Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли | скажу | <g/> , що встановлення називних речень як особливої |
doc#29 | театральних вистав <g/> , напевне <g/> , з тисячу <g/> . Не | скажу | <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з |
doc#62 | перелічувати чи характеризувати ці видання <g/> . | Скажу | тільки <g/> , що вони добре вписувалися в історію |
doc#93 | — двадцятих до 1933 <g/> , — думаю <g/> , не помилюся <g/> , якщо | скажу | <g/> , що пейзаж театрального життя тоді визначали |
doc#34 | людини без філологічної освіти <g/> . </p><p> Але тут мені | скажуть | <g/> : чому ви вказуєте на дрібні помилки і на |
doc#42 | ночі </p><p> затоплять сонце <g/> , Відень і Дунай <g/> . </p><p> Мені | скажуть | <g/> : гаразд <g/> , у поезіях Осьмачки нема людей <g/> , |
doc#81 | повірить <g/> . Одні поглянуть на рукопис чи книжку і | скажуть | <g/> , що нема часу й сенсу їх читати <g/> . Другі нудьгуючи |
doc#2 | перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , | скажім | <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх |
doc#5 | , на думку автора <g/> , виявить себе не в ситуації <g/> , | скажімо | <g/> , Льова проти Славенка <g/> , а в ситуації Славенко |
doc#6 | . І “ <g/> канадськости <g/> ” не тільки в пейзажі <g/> , як <g/> , | скажімо | <g/> , в Лорена Гарріса або Тома Томсона <g/> , а і в людях <g/> . А |
doc#19 | творчість Мовину цих років з поезією <g/> , | скажімо | <g/> , Грабов- ського <g/> , Івана Манжури <g/> , Бориса |
doc#23 | і не може йти в жадне порівняння з відстанню між <g/> , | скажімо | <g/> , Лямартіном і Шеньє <g/> . Зеров відзначив як одну з |