Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#36 Він повчав друзів і послідовників <g/> : якщо потрібна порада <g/> , а мене немає в кімнаті <g/> , то відповісти може М. М. <g/> , він скаже те саме <g/> , що я ( <g/> Стасов <g/> .
doc#68 Але що за тим ховається <g/> , хай скаже уява читачів <g/> . </p>
doc#99 Так і тепер <g/> , ахтанабілі сучасности мчать повз Катерину ( <g/> Оксану Забужко <g/> ) <g/> , не зупиняючися <g/> , її рука замліла <g/> , але <g/> , якщо котрийсь нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій скаже їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ?
doc#59 Скажемо більше <g/> : він був повчальний — не моралізуванням <g/> , а зв'язком з життям <g/> , глибиною вглядання в суспільно-психологічні процеси <g/> .
doc#30 Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> !
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#86 І тут не буде перебільшенням <g/> , коли скажемо <g/> , що взагалі впливи літератури 20-х років на читача в УСРР <g/> , всупереч усім культивованим тепер на еміграції легендам <g/> , були мінімальні і в головному обмежувалися на студентстві і мистецькій інтелігенції <g/> . </p>
doc#1 У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p>
doc#93 Союзу тих років — двадцятих до 1933 <g/> , — думаю <g/> , не помилюся <g/> , якщо скажу <g/> , що пейзаж театрального життя тоді визначали п'ять новаторських театрів і п'ять режисерів <g/> : «
doc#29 Не скажу <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з тих днів <g/> , коли голос мій ще не заломився на справді чоловічий і голярських причандалів у моєму побуті ще не було <g/> . </p>
doc#62 Скажу тільки <g/> , що вони добре вписувалися в історію нашої науки <g/> , а якимсь краєчком і в історію американської й канадської науки <g/> .
doc#15 Я <g/> , здається <g/> , не помилюся <g/> , коли скажу <g/> , що встановлення називних речень як особливої синтаксичної конструкції належить російському мовознавству <g/> .
doc#81 Одні поглянуть на рукопис чи книжку і скажуть <g/> , що нема часу й сенсу їх читати <g/> .
doc#42 <p> Мені скажуть <g/> : гаразд <g/> , у поезіях Осьмачки нема людей <g/> , природи <g/> , сонця <g/> , але в них є Бог <g/> .
doc#34 <p> Але тут мені скажуть <g/> : чому ви вказуєте на дрібні помилки і на неправдоподібності в деталях <g/> , коли в повісті Осьмаччиній є далеко більші неточності <g/> , що лежать у самій основі задуму <g/> , ба навіть у назві твору <g/> ?
doc#2 <p> Якщо порівняти перший у збірці вірш Лятуринської з - ну <g/> , скажім <g/> , передостаннім <g/> , - враження таке <g/> , наче їх писали різні поети <g/> .
doc#40 Тим часом <g/> , скажімо <g/> , в англійській або французькій мові розрізнення відкритого ( <g/> або широкого <g/> ) і закритого ( <g/> або вузького <g/> ) о використовується для того <g/> , щоб відрізнити значення слів <g/> .
doc#60 Може бути надзвичайно загострений <g/> , перебільшений пуризм <g/> , так як це було <g/> , скажімо <g/> , у чеській мові в XVII ст <g/> .
doc#28 <p> Розкриймо наперед нашу тезу й скажімо <g/> : поезія Михайла Драй-Хмари – це типова поезія символіста – і при тому видатного символіста <g/> , що має право на своє окреме місце поруч інших помітних представників нашого символізму <g/> .
doc#53 У майбутньому він передбачав можливість українізації університетів унаслідок національного самоусвідомлення студентів <g/> , які « <g/> більше <g/> , ніж професори <g/> , відповідають за майбутнє університетів <g/> » <g/> , так що « <g/> студентові найближче стати самому <g/> , скажімо <g/> , українцем <g/> , потім старатися зробити університет українським <g/> » ( <g/> лист до Івана Біликова <g/> , 1862 <g/> ; виділення моє <g/> .