This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 31 <g/> ) <g/> ; почуватися — почувати | себе | ( <g/> « <g/> Він почувався на волі <g/> » - « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 67 <g/> ) |
doc#40 | себе <g/> : мене — до мене <g/> , тебе — з тебе <g/> , себе — на | себе | ( <g/> але в місцевому відмінку тут наголос |
doc#99 | , чи можна так невимушено <g/> , так просто про саму | себе | ( <g/> бо в ліриці скрізь про себе <g/> ) <g/> , про своє тіло й |
doc#81 | на піяніні <g/> , як казано <g/> , не для концертів <g/> , а для | себе | ( <g/> радіо ж тоді не було <g/> ) <g/> . Та про це не могло бути й |
doc#81 | сідав у нього <g/> , підібгавши одну ногу під | себе | ( <g/> стояв він дуже рідко <g/> , рідко користався й з |
doc#62 | як би своє я не маскував ( <g/> часом навіть від самого | себе | <g/> ) <g/> , він його виявляє <g/> . Навіть <g/> , коли перепускає |
doc#66 | розумінні <g/> , що воно виключає все <g/> , крім самого | себе | <g/> ) <g/> , його безмежного <g/> , сліпого егоїзму <g/> . В такому |
doc#99 | , так просто про саму себе ( <g/> бо в ліриці скрізь про | себе | <g/> ) <g/> , про своє тіло й душу прилюдно говорити <g/> , чи |
doc#62 | до своїх ідеалів ( <g/> не буду вибілювати тут і | себе | <g/> ) <g/> . Емоційний ми народ <g/> , що поробиш <g/> ! Коментар |
doc#81 | там коротко і скоро втік ( <g/> мабуть <g/> , на щастя для | себе | <g/> ) <g/> . Оглядаючися тепер назад <g/> , я схильний думати <g/> , |
doc#40 | : « <g/> Так вони пливли далеко один од одного ( <g/> не <g/> : від | себе | <g/> ) » ( <g/> Коц <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> Займенник сам ( <g/> самий <g/> ) уживається в |
doc#68 | Стус мусів відкрити ( <g/> бо кожний відкриває це для | себе | <g/> ) поруч високости людини мізерність людини <g/> . |
doc#39 | сонце серед літнього дня в Осьмачки почуває | себе | <g/> , « <g/> як спітнілий <g/> , розпарений господар у |
doc#40 | : « <g/> Цар якийсь то свині пас та дружню жінку взяв до | себе | <g/> , а друга вбив <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> . Ці прикметники тоді |
doc#46 | важко <g/> , бо вона належить до тих <g/> , хто слухає саму | себе | <g/> , а не розмовника <g/> . Риса вісниківців <g/> ? Правда <g/> , |
doc#62 | з її листів ( <g/> і творів <g/> ) <g/> , старанно ховала сама від | себе | <g/> , а тим самим і від усіх своїх друзів <g/> , коло яких |
doc#89 | , вона хоче цим допомогти авторові усвідомити | себе | <g/> , а читачеві — зрозуміти автора <g/> . Це не |
doc#88 | наслідок — це відчуття <g/> , ніби ти плюнув сам на | себе | <g/> , адже врешті-решт навіть у СССР виконання |
doc#97 | . Не хівинський це хан <g/> ! </p><p> Ні <g/> , Шевченко стримував | себе | <g/> , але він <g/> , кінець кінцем <g/> , не спромігся зберегти |
doc#8 | від печерної <g/> , що людина зміняє світ навколо | себе | <g/> , але не себе <g/> . З ентузіязмом археолога <g/> , він |