Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 » знаходимо розмови Хвильового з самим собою ( <g/> « <g/> Цього досить <g/> ? Гадаємо <g/> , досить <g/> ! » <g/> ) <g/> , з уявним
doc#89 , вона хоче цим допомогти авторові усвідомити себе <g/> , а читачеві — зрозуміти автора <g/> . Це не
doc#40 способи зв'язку окремих членів речення між собою <g/> , але він має дещо механічний характер <g/> . В
doc#81 » <g/> . Література пішла в підпілля <g/> , в писання для себе <g/> , але театр і кіно таких можливостей не мали <g/> . І
doc#75 . Скільки критиків Хвильового осмішили себе <g/> , бо не відчували запаху слова <g/> , не розрізняли
doc#41 цілий розділ ( <g/> IX <g/> ) характеристиці Комахи від себе <g/> , в пляні радше критичної статті про твір <g/> , ніж
doc#46 . Але <g/> , проти фактів дійсности й проти самого себе <g/> , він змушував себе вірити в позу Донцова й
doc#53 — думали вони — уже вичерпало себе <g/> , до церкви з її церковнослов'янською мовною
doc#72 в українську мову церковнослов'янізмів <g/> , само собою <g/> , за посередництвом мови російської <g/> . В XIX ст <g/> .
doc#40 підрядного речення <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Відколи пам'ятає себе <g/> , завжди й було так <g/> » ( <g/> Гол <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> 3 того часу <g/> , як
doc#81 починалася проблема <g/> . Левченко не боявся йти до себе <g/> , здається <g/> , Іванов — теж <g/> , — зрештою <g/> , він завжди
doc#81 , войовничий песимізм <g/> , що пропаµує сам себе <g/> , мабуть <g/> , це не була філософія <g/> , а просто втома
doc#95 . Вони зажадали іншої <g/> : </p><p> — Розкажіть про самого себе <g/> , ми ж так мало знаємо <g/> . </p><p> Читати лекцію про самого
doc#79 Дон Кіхот може говорити тільки до самого себе <g/> , може грати тільки самому собі <g/> . У закінченні
doc#59 — одначе вона вся в затаєній від усіх <g/> , навіть від себе <g/> , мрії про те <g/> , щоб віднайти ґрунт <g/> . </p><p> Звичайно <g/> , в
doc#80 в його статті <g/> . Те <g/> , що Домонтович додав від себе <g/> , підкреслюю <g/> . </p><p> Крупницький <g/> : « <g/> Саме в 30-х роках
doc#81 війна — неможливість знайти інший вислів себе <g/> , систематично працювати розумово <g/> . Настрої в
doc#59 завжди лежатимуть гидкенькі жалощі до самого себе <g/> , уболівання над своєю долею <g/> , отже <g/> ,
doc#98 Івченко <g/> . Усе це розтоптано <g/> . На щастя для себе <g/> , Хвильовий тоді ще мав револьвер <g/> … Максим
doc#40 дров'яне мито <g/> , видумуючи ще й інші мита самі від себе <g/> , ще й писарі їх брали з хат по своїй волі писче« <g/> .