This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 | » знаходимо розмови Хвильового з самим | собою | ( <g/> « <g/> Цього досить <g/> ? Гадаємо <g/> , досить <g/> ! » <g/> ) <g/> , з уявним |
doc#89 | , вона хоче цим допомогти авторові усвідомити | себе | <g/> , а читачеві — зрозуміти автора <g/> . Це не |
doc#40 | способи зв'язку окремих членів речення між | собою | <g/> , але він має дещо механічний характер <g/> . В |
doc#81 | » <g/> . Література пішла в підпілля <g/> , в писання для | себе | <g/> , але театр і кіно таких можливостей не мали <g/> . І |
doc#75 | . Скільки критиків Хвильового осмішили | себе | <g/> , бо не відчували запаху слова <g/> , не розрізняли |
doc#41 | цілий розділ ( <g/> IX <g/> ) характеристиці Комахи від | себе | <g/> , в пляні радше критичної статті про твір <g/> , ніж |
doc#46 | . Але <g/> , проти фактів дійсности й проти самого | себе | <g/> , він змушував себе вірити в позу Донцова й |
doc#53 | — думали вони — уже вичерпало | себе | <g/> , до церкви з її церковнослов'янською мовною |
doc#72 | в українську мову церковнослов'янізмів <g/> , само | собою | <g/> , за посередництвом мови російської <g/> . В XIX ст <g/> . |
doc#40 | підрядного речення <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Відколи пам'ятає | себе | <g/> , завжди й було так <g/> » ( <g/> Гол <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> 3 того часу <g/> , як |
doc#81 | починалася проблема <g/> . Левченко не боявся йти до | себе | <g/> , здається <g/> , Іванов — теж <g/> , — зрештою <g/> , він завжди |
doc#81 | , войовничий песимізм <g/> , що пропаµує сам | себе | <g/> , мабуть <g/> , це не була філософія <g/> , а просто втома |
doc#95 | . Вони зажадали іншої <g/> : </p><p> — Розкажіть про самого | себе | <g/> , ми ж так мало знаємо <g/> . </p><p> Читати лекцію про самого |
doc#79 | Дон Кіхот може говорити тільки до самого | себе | <g/> , може грати тільки самому собі <g/> . У закінченні |
doc#59 | — одначе вона вся в затаєній від усіх <g/> , навіть від | себе | <g/> , мрії про те <g/> , щоб віднайти ґрунт <g/> . </p><p> Звичайно <g/> , в |
doc#80 | в його статті <g/> . Те <g/> , що Домонтович додав від | себе | <g/> , підкреслюю <g/> . </p><p> Крупницький <g/> : « <g/> Саме в 30-х роках |
doc#81 | війна — неможливість знайти інший вислів | себе | <g/> , систематично працювати розумово <g/> . Настрої в |
doc#59 | завжди лежатимуть гидкенькі жалощі до самого | себе | <g/> , уболівання над своєю долею <g/> , отже <g/> , |
doc#98 | Івченко <g/> . Усе це розтоптано <g/> . На щастя для | себе | <g/> , Хвильовий тоді ще мав револьвер <g/> … Максим |
doc#40 | дров'яне мито <g/> , видумуючи ще й інші мита самі від | себе | <g/> , ще й писарі їх брали з хат по своїй волі писче« <g/> . |