Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Манери Довгаля не були завжди вишукані <g/> , але <g/> , коли хотів <g/> , стримувати себе він міг <g/> , хоч у глибині душі він не плекав аристократизму <g/> .
doc#1 » від 2 грудня 1860 р. Це гріх проти себе самого <g/> , проти власного тіла <g/> , отже <g/> , проти власної душі <g/> .
doc#2 <p> Універсальність поезії Лятуринської дозволяє їй включати в себе і охоплювати всі епохи і всі віки людини <g/> .
doc#5 Ми знаємо тепер <g/> , чому ніхто не заперечував Славенкові <g/> : бо автор дав йому змогу безперешкодно заперечити самого себе <g/> .
doc#6 Саме з накладення одне на одне цих двох психологій <g/> , цих двох світів виросла його особиста трагедія <g/> , яку він ховав сам від себе в релігійній екстазі й проповідництві і з якої постав його світогляд і своєрідність його мистецтва й навіть його особи <g/> . </p>
doc#8 Антоній узяв був на себе образ Франсуа Війона <g/> , — з нього вийшов би Кирило Тур <g/> .
doc#10 Додам від себе <g/> , що якоюсь мірою цю межу може можна зв'язувати й з західньою межею первісної Руси26. Тож не дивно <g/> , що з нею зв'язаний і ряд інших явищ <g/> .
doc#13 Він уважає її за гріх <g/> , він бере на себе обов'язок дати відповідь на Страшному Суді <g/> .
doc#14 Вірність ідеалам — не в обкресленні кола навкруги себе <g/> , і крейдяна риса на підлозі — не протитанкові рови <g/> .
doc#16 І нападають вони звичайно в двох випадках <g/> : або тоді <g/> , коли замовчати ніяк не можна <g/> , або тоді <g/> , коли з усіх ворогів це <g/> , на їхню думку <g/> , саме той <g/> , який найлегше дає себе скомпромітувати <g/> .
doc#16 Не будемо говорити ні про Самчука <g/> , ні про Косача <g/> , ні про себе <g/> .
doc#16 Тут констатується тільки те <g/> , що термін Донцова « <g/> націоналізм <g/> » прищепився в українській дійсності <g/> , але зміст терміну не прищепився <g/> , що українці вклали — великою мірою несвідомо для самих себе і без жадного теоретичного на це обґрунтування — в термін свій зміст <g/> , який відповідав сторіччями <g/> , а може й тисячоріччями <g/> , вироблюваній ментальності українця <g/> . </p>
doc#16 В морально - етичній площині це прекрасно окреслив Макс Шелер <g/> : « <g/> Воля ( <g/> das Wollen <g/> ) зроджує завжди протилежність того <g/> , чого вона хоче <g/> , коли вона не підносить вищої цінности <g/> , здійснення якої <g/> , поглинаючи енергію людини <g/> , змушує забути погане <g/> , — а спрямовує себе на голе поборювання заперечення потягу <g/> , мета якого видається сумлінню " <g/> недоброю <g/> " <g/> .
doc#16 Але воно не мало доступу до глибин української духовости <g/> , воно було багато чим чуже українській духовій традиції <g/> , воно виросло в основному на зразку російського большевизму <g/> , будуючи себе за законом протилежности <g/> , — і тому перемогти свого ворога воно не могло <g/> . </p>
doc#16 Точнісінько так <g/> , як вибирав для себе Донцов <g/> .
doc#16 Він не може зрозуміти <g/> , що нова концепція включає в себе його концепцію <g/> , але як перейдений етап <g/> , і тому є вища <g/> , потужніша <g/> , величніша і єдина здатна перемогти <g/> .
doc#18 Так і те <g/> , що йде далі <g/> , — писане рукою і серцем одного читача <g/> , хоч він намагався вчитатися в твір більше <g/> , аніж вчитати себе в нього <g/> . </p>
doc#18 Батько процитував <g/> : " <g/> Мертва очам <g/> , німа для уха <g/> , жене від себе жизні духа <g/> " і т. д. </p><p> — Невжеж воно не гарне <g/> , не поетичне й не сильне <g/> ?
doc#18 Чи не було це актом найвищої гордині <g/> , а не любови або <g/> , якщо любови <g/> , то до себе <g/> ?
doc#18 Вершок трагедії Мойсея в тому <g/> , що це він і ніхто інший знає майбутнє <g/> , як би він перед тим <g/> , у патосі й інерції боротьби <g/> , не приховував від самого себе це знання </p><p> Франко був занадто тверезою людиною й позитивістом <g/> , щоб вірити в месіянізм націй <g/> .