Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 тут " <g/> опущение глалола [ <g/> … <g/> ] предполагается само собою <g/> " <g/> . Отже <g/> , називні речення для Потебні не
doc#8 від печерної <g/> , що людина зміняє світ навколо себе <g/> , але не себе <g/> . З ентузіязмом археолога <g/> , він
doc#52 часу <g/> . З обуренням і гнівом він викриває старого себе <g/> , без жалю <g/> , без виправдань <g/> , без викрутів <g/> , як на
doc#75 . Скільки критиків Хвильового осмішили себе <g/> , бо не відчували запаху слова <g/> , не розрізняли
doc#95 . Вони зажадали іншої <g/> : </p><p> — Розкажіть про самого себе <g/> , ми ж так мало знаємо <g/> . </p><p> Читати лекцію про самого
doc#94 додаток іншого <g/> , персонального і <g/> , додам від себе <g/> , напевне легковажнішого характеру <g/> . Як
doc#22 між двома системами <g/> . В одній вона здана на саму себе <g/> , ніхто не загрожує її існуванню <g/> , але ніхто й не
doc#32 людей з іншою біографією <g/> . Напівжартома <g/> , для себе <g/> , я називав їх любомудрами <g/> . Вони походили з
doc#4 суворо-академічної міні-дисертації <g/> , а від себе <g/> , як я ту творчість бачу <g/> , сприймаю <g/> , відчуваю <g/> .
doc#19 : « <g/> Заповіт засланця <g/> » <g/> . За засланця поет уважав себе <g/> , і слушно <g/> , хоч заслання його не було наслідком
doc#61 , від якого так ба гато сподівалися для себе <g/> , — і раптом — холод <g/> , порожнеча <g/> , ніщо <g/> . Не знати <g/> ,
doc#37 й неприховано тепер я пишу спогад <g/> . Про МУР і про себе <g/> . А може й про себе й МУР <g/> . </p><p> Тож передусім упроваджу
doc#84 бути відомим <g/> . Фірми не хотіли реклямувати себе <g/> . Вони воліли безіменність <g/> . Доба
doc#82 і тому треба було б <g/> , щоб сказав слово про себе <g/> . Воно і справді не вільне від кумедности <g/> , коли
doc#6 й відтворенні всього <g/> , що він бачив навколо себе <g/> . Коли йому траплялася вільна між працею
doc#66 любимого <g/> , потім до його друзів <g/> , потім до себе <g/> . Любови <g/> , що виключає все <g/> , що не потребує нічого
doc#96 , які б говорили англійською мовою між собою <g/> . Це не легше <g/> , ніж купити хутір чужинцеві <g/> . </p><p> Ми
doc#98 до нас <g/> , стали нашими <g/> , не переставши бути собою <g/> . Це програма єдности <g/> , а не асиміляції <g/> ,
doc#1 складніша <g/> . Т. Шевченко завжди залишався самим собою <g/> . Цілісність його творчости вражаюча <g/> : в авторі
doc#64 про людей <g/> , ним бачених <g/> , і так пише він про самого себе <g/> . Що ж <g/> , скажім одразу правду <g/> : в обох випадках те <g/> ,