Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 Астма душить увесь світ <g/> !
doc#36 <p> Цей « <g/> Бог <g/> » явно протиставиться канонічному церковному Богові <g/> , з яким він не має нічого спільного і якого Шевченко називає візантійським Саваофом <g/> , сивим верхотворцем ( <g/> « <g/> Неофіти <g/> » <g/> , 1857 <g/> ) <g/> , якого не приймає <g/> , якого вважає частиною механіки космічного тоталітаризму <g/> , втіленого <g/> , між іншим <g/> , в Російській імперії та офіційній Церкві <g/> , який для нього не є справжньою божественною сутністю <g/> , а ще менше законодавцем життя <g/> : </p><p> Не хрестись <g/> , </p><p> не кленись <g/> , і не молись </p><p> Нікому в світі <g/> !
doc#94 В його уяві в кожному випадку звернення до візантійського Саваофа на молільника чекає розчарування й лихо <g/> : </p><p> Не хрестись <g/> , </p><p> І не кленись <g/> , і не молись Нікому в світі <g/> !
doc#7 <p> Такого роду настанова супроти слова — не нова в світі <g/> !
doc#62 Але не можу любити їх <g/> , не можу ні за що в світі <g/> !
doc#40 У той час <g/> , як поети центрально- і східноукраїнського походження звичайно римують и <g/> : і <g/> , поети західноукраїнського походження припускають і римування и <g/> : е <g/> : Наприклад <g/> , у М. Рильського знаходимо рими <g/> : робітничі— вічі <g/> , ділі — буйнокрилі <g/> , рубін — долин <g/> , велику — довіку <g/> , народів — подив <g/> ; у А. Малишка <g/> : світі — злиті <g/> , крісла — втисла <g/> , дикий— навіки <g/> , німа — зима <g/> , лист — зміст <g/> , блакиті — світі ( <g/> але ніколи не в кінці слова під наголосом <g/> .
doc#11 Живуть у їхньому світі ( <g/> в тому <g/> , що нема <g/> ) люди — факт <g/> , справді <g/> , і забавний <g/> .
doc#40 світ ( <g/> один керований іменник у знахідному відмінку <g/> ) — час для розпізнання світу ( <g/> два послідовно керовані іменники <g/> , і обидва в родовому відмінку <g/> ) <g/> .
doc#36 Такий є <g/> , приміром <g/> , портрет М. Світ ( <g/> Свет <g/> ) <g/> , мальований за кілька годин до її смерти <g/> .
doc#9 опыт <g/> ) <g/> , світ ( <g/> світло <g/> , рос <g/> .
doc#82 ) <g/> . </p><p> Сьогодні <g/> , сорок років після початку входження в новий світ і в Новий Світ ( <g/> як в Европі звуть Сполучені Штати Америки <g/> ) <g/> , можна вже кинути погляд на
doc#103 До того ж <g/> , є на світі ( <g/> і <g/> , сподіваюся <g/> , будуть <g/> ) критики <g/> , полемісти <g/> , історики <g/> .
doc#6 В поганих матеріяльних умовах і в поганому стані здоров'я <g/> , плянуючи подорож з Лондону до Парижу <g/> , щоб там розглянутися за мистецькою школою <g/> , Курилик робить “ <g/> гак <g/> ” до Відня <g/> , за сотні кілометрів <g/> , щоб там побачити ( <g/> справді найкращу в світі <g/> ) збірку творів цього майстра <g/> .
doc#28 <p> Десь пролетіла бджола <g/> , — </p><p> Славлю і квіти і мед — і т. д. </p><p> Але той спосіб сприйняття світу <g/> , що тут так неприховано виявлений <g/> , у складнішій формі можна відчути і в таких поезіях <g/> , як « <g/> Тіні людей <g/> » <g/> , « <g/> Заклинаю вітер <g/> » <g/> , « <g/> Коли почую <g/> » <g/> , « <g/> Розпорошивши снігову примару <g/> » <g/> , « <g/> Вмовляє ніч <g/> » <g/> , « <g/> Це призначив <g/> » ( <g/> де зміни поетового настрою спричиняють зразу і зміни в об'єктивному світі <g/> ) тощо <g/> .
doc#31 Отож реалізм відсувався до часів « <g/> загірньої комуни <g/> » <g/> , коли життя стане прекрасним <g/> , а для своєї сучасности — « <g/> доби горожанських війн <g/> » ( <g/> не тільки на Україні <g/> , а в усьому світі <g/> ) — він жадав романтизму <g/> , « <g/> романтики вітаїзму <g/> » <g/> .
doc#42 Не живим <g/> , — життя нема в цьому світі <g/> , - а н е м е р т в и м. Краще <g/> , щоб світ був мертвим <g/> ?
doc#22 Але в загальній лінії розгортання де разюча схожість <g/> : зло панує в світі <g/> , - стверджують обидва автори <g/> .
doc#9 Коли книжка нарешті вийшла в світ <g/> , 1949 року <g/> , в жалюгідному цикльостильному друку <g/> , накладом яких 100 примірників <g/> , я не наважився поставити на ній присвяту моєму прибраному вчителеві <g/> . </p>
doc#50 Але Вітмен кохався в світі <g/> , а в Осьмачки речі обстають людей потворно-неподоланним давом матерії <g/> .
doc#47 Загалом — не зазнайомлення читачів з чужими світами <g/> , а включення іншомовних творів у свій світ <g/> , — настанова <g/> , мабуть <g/> , характеристична для Лятуринської взагалі <g/> , з її уявою мистецтва як особистої й національної Мрії-візії <g/> .