Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 , по-німецьки <g/> … </p><p> Відмінність не тільки в словах <g/> . Сама структура права радянська й німецька
doc#0 міни негайної й повільної дії <g/> . </p><p> Зрештою <g/> , сама подорож залізницею до і з Берліну <g/> , навіть не під
doc#1 та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє
doc#1 , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> ,
doc#1 <p> Уже повіяло <g/> . Зима <g/> ! </p><p> Метафора холодного вітру <g/> , сама собою не надто оригінальна <g/> , перша натякає на
doc#1 буде досягнуто <g/> , проблема України вирішиться сама собою <g/> . Тепер проблема України і її визволення
doc#2 труб <g/> , арф і дзвіночків <g/> , — але в суті речі це все та сама тема <g/> . Так наче річка почалася ледь помітним
doc#2 » цикли ясні <g/> , бо визначені назвами <g/> , що їх дала сама авторка <g/> . Але в « <g/> Гуслах <g/> » і « <g/> Веселці <g/> » вони
doc#4 — 104 проти 54 першої частини <g/> . </p><p> Видається <g/> , що сама поетка підказує такий поділ <g/> , хоч і не зв'язує
doc#4 . « <g/> Старі <g/> » поезії — тут ніби пролог <g/> , « <g/> нові <g/> » — сама дія <g/> . Можна виставляти Шекспірове «
doc#4 Та пощо ходити до далеких цитат і прикладів <g/> . Ось сама поетка бачить таємницю зародження поезії — в
doc#4 будь-які міти <g/> ) треба <g/> , одначе <g/> , сказати <g/> , що вона сама усвідомлює уявність цієї тематики і
doc#4 невимушеної мови <g/> , наближеної до прози <g/> . Це така сама співгра поетичного й апоетичного <g/> , як у доборі
doc#4 . Кінець-кінцем людина завжди залишиться сама <g/> , і тут саме важить <g/> , хто залишився сам <g/> » <g/> , — якщо
doc#4 може не надто нарікати <g/> . З ким вона лишається сама <g/> , здатний бути сам <g/> . Ця поезія — це <g/> , власне <g/> , вже
doc#4 й там і тоді <g/> , де і коли нас нема <g/> , де є тільки сама поетка з собою і з Богом <g/> . </p><p> Є композитори — творці
doc#4 не може бути подиктована людським розумом — як і сама поява чи не-поява тих хмар <g/> . Як назвати цей
doc#6 самотня <g/> , незалежно від того <g/> , чи вона справді сама <g/> , чи вона збита в невеликий гурт <g/> . Такий гурт
doc#6 масою <g/> , люди без облич і без контакту між собою <g/> . І сама ратуша стоїть не серед міста <g/> , а серед жовтої
doc#6 глядача свою ролю виконує в Курилика не тільки сама картина <g/> , а й її назва <g/> . Ми не знайдемо в нього