Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> ( <g/> Є. Маланюк <g/> ) </p><p> Роки <g/> , роки <g/> !
doc#92 Це брутальний і підступний стиль радянської пропаганди сталінських ( <g/> та й пізніших <g/> ) років <g/> , коли Єфремов ставав шкідником <g/> , Бухарін — ворогом комунізму <g/> , і мільйони людей гинули за подібними фальшивими обвинуваченнями <g/> .
doc#81 На мене чекали двадцять років життя в « <g/> радянській <g/> » системі ( <g/> ради тут звичайно були тільки в назві <g/> , яка була фальшивою фасадою <g/> , ніякої ролі ні в чому вони не відігравали <g/> ) <g/> , роки <g/> , про які я згадую з жахом і огидою <g/> .
doc#45 Від середини 60-х років і до 1891 <g/> , року смерти <g/> , біографія Потебні фактично зводиться до переліку наукових публікацій <g/> , реєстрації службової кар'єри та згадки про відзначення ( <g/> нечисленні <g/> : 1887 р. на пропозицію Ламанського його обрали членом-кореспондентом Російської Академії Наук <g/> , а дійсним членом він так ніколи і не став <g/> , чи не завдяки опозиції Веселовського <g/> .
doc#81 <p> Особисто моє літо того <g/> , 1941 <g/> , року було до неймовірности й непристойности спокійне <g/> , аж до середини вересня <g/> .
doc#30 <p> НЙ <g/> , мартобря 7 <g/> , року 00 </p><p> місто Клінтоноград1 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> ні <g/> , « <g/> и любит и жалеет <g/> » <g/> , але і припустити теоретично <g/> , що могло б щось таке приключитися <g/> , то воно б усе під чарами казки розтопилося <g/> , дарма що чари ті трохи й зловісні <g/> , варіяцїї на тему страшної помсти <g/> , якої я боявся люто <g/> , світами — дорога до чортовиння й позасвіття <g/> .
doc#68 Першим <g/> , звичайно <g/> , впадає в око подібність біографій — перспективи кар'єри <g/> , життєві успіхи <g/> , — далі скривавлене несправедливостями сумління <g/> : протест <g/> , арешт <g/> , кара за поезії <g/> , кара дика в своїй жорстокості й безглузді <g/> , роки й роки безнадії й поневірянь <g/> , Прометеїв комплекс <g/> .
doc#36 <p> Захоплення ідеєю й діяльністю Товариства не тривало довго <g/> , років чотири <g/> , не більше <g/> .
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/>
doc#81 Інша річ <g/> , що життя йшло <g/> , роки минали <g/> , і порожнеча в житті неминуче спорожнювала й душу <g/> .
doc#62 А тим часом над нашим сприйманням саме даного кохання <g/> , року Божого 1924-го <g/> , не може не тяжіти знання того <g/> , якою мірою Маланюк був людиною і поетом пози - коли він гримів мало не ветхозавітними ієреміядами проти сучасників у своєму " <g/> Посланії <g/> " <g/> , з гіперболізованими пантелеймоно-кулішівськими інтонаціями викликав спроституйованих <g/> , мовляв <g/> , предків і саму батьківщину - " <g/> повію ханів і царів <g/> " <g/> , " <g/> втіху ката і матір яничар <g/> " <g/> , коли він проголошував себе - не помічаючи елементів комізму у вибраній позі - " <g/> напруженим <g/> , незломно-гордим імператором Залізних строф <g/> " [ <g/> * <g/> ] <g/> , - а в житті ж він більше скидався ( <g/> моє враження з
doc#6 Це були в тих країнах роки відходу від усякого зв'язку малярства з літературою <g/> , роки технічних експериментів <g/> , абстракції в мистецтві <g/> , чистої форми <g/> .
doc#11 Було це не більше й не менше <g/> , року 1828 <g/> , а звали подорожнього Гайнріх Гайне <g/> .
doc#37 <p> Ні <g/> , роки МУРу <g/> , роки в МУРІ не були пропащі <g/> . </p>
doc#27 Таж скрізь і всюди говориться якраз про непостійність Куліша в цьому питанні <g/> , мовляв <g/> , у першій половині своєї діяльности він ішов за романтичною концепцією козацтва <g/> , а потім <g/> , від часу служби в Варшаві ( <g/> нагадаємо <g/> , роки 1864—1867 <g/> ) <g/> , під впливом польських архівних документів <g/> , що <g/> , природно <g/> , не захоплювалися козацькими ребеліями <g/> , радикально її змінив і відтоді « <g/> в'являлись йому <g/> , — як каже Дм <g/> .
doc#81 <p> Доля звела мене ще раз з Олександром Платоновичем у Нью-Йорку <g/> , року Божого 1960. Після Німеччини він опинився в Бразилії <g/> , звідки дістався до Америки <g/> .
doc#37 <p> Ні <g/> , роки МУРу <g/> , роки в МУРІ не були пропащі <g/> . </p>
doc#9 Окситоновість у множині знаки <g/> , порохй <g/> , роки <g/> , макиxlv <g/> , тисячі <g/> , яка в літературній мові можлива як варіянт при нормальному наголосі на початковому складі <g/> , прийшла з Галичини <g/> .
doc#81 <p> Доба театральної революції <g/> , роки експериментів <g/> , власне <g/> , остаточно закінчилися десь 1933 року <g/> , хоч дещо з того досягло Україну <g/> , Харків на який рік пізніше <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Є. Маланюк <g/> ) </p><p> Роки <g/> , роки <g/> !