Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Це був дуже докладний <g/> , трирічний курс ( <g/> російська література мала два роки <g/> ) <g/> , і читав його Агапій Шамрай <g/> .
doc#76 Широко відомо <g/> , гасло-тріяда Православ'я ( <g/> петербурзького зразка <g/> ) — Самодержав'я — Народність ( <g/> російська <g/> ) вийшло з-під пера Сергія Семеновича <g/> .
doc#97 про « <g/> известность на всю страну <g/> » Орсько-Халіловського металюрґійного комбінату не як відповідну республіку ( <g/> Російська Федерація <g/> ) <g/> , а як « <g/> общесоюзную <g/> » <g/> . Петербург для Автора « <g/> дорогой <g/> »
doc#81 Тільки вже геть пізніше <g/> , в Америці <g/> , зі спогадів тогочасних діячів я довідався <g/> , що росіяни ( <g/> російська дворянська група <g/> ) намагалися захопити пост бурµомістра в свої руки <g/> .
doc#15 , німецька мова <g/> ) або принаймні може оформлятися своєрідно ( <g/> російська мова <g/> ) <g/> .
doc#52 ) Російська громадська думка <g/> , російська преса <g/> , один з головних адресатів статті <g/> , до кого можна б застосувати mutatis mutandis слова Блока ( <g/> він писав це як звертання Росії до Европи <g/> , пробую переадресувати це до Росії <g/> ) <g/> , — </p><p> Вот срок настал <g/> .
doc#72 <p> Обидві “ <g/> партії <g/> ” намагалися довести своє місцеве коріння <g/> : українська <g/> , викликаючи дух Л. Чопея <g/> , укладача “ <g/> русько-мадярського словаря <g/> ” ( <g/> 1883 <g/> ) <g/> , російська <g/> , підносячи О. Митрака <g/> , що склав російсько-угорський словник ( <g/> “ <g/> Orosz-Magyar Szölär <g/> ” <g/> , 1881 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Прямих відомостей про розповсюдження української мови в містах немає <g/> , але посередні — число українських шкіл <g/> , число українських видань — досить промовисті <g/> , хоч <g/> , звичайно <g/> , у великих містах <g/> , особливо периферійних <g/> , що тільки вряди-годи і то недовго перебували в кордонах Української держави ( <g/> Харків <g/> , Катеринослав <g/> , Миколаїв <g/> , а зокрема Одеса й Донбас <g/> ) <g/> , російська мова нічого не втратила як засіб громадського спілкування <g/> .
doc#72 <p> “ <g/> Російсько-українська мовна війна <g/> ” затягалася <g/> , успіх переходив то до одних <g/> , то до других <g/> , але загалом українська партія втрачала <g/> , російська зискувала <g/> .
doc#72 В робітничому середовищі основним засобом спілкування лишалася <g/> , як і давніше <g/> , російська мова <g/> , і можна припустити <g/> , що сільський елемент <g/> , який поповнював виробничі кадри ( <g/> не надто численний у той період <g/> ) <g/> , радше підпадав русифікації <g/> , ніж українізував кадри старих робітників <g/> . </p>
doc#52 ) Російська громадська думка <g/> , російська преса <g/> , один з головних адресатів статті <g/> , до кого можна б застосувати mutatis mutandis слова Блока ( <g/> він писав це як звертання Росії до Европи <g/> , пробую переадресувати це до Росії <g/> ) <g/> , — </p><p> Вот срок настал <g/> .
doc#40 Інші мови використали дублетні закінчення <g/> , щоб збільшити число своїх відмінків — так зробила <g/> , наприклад <g/> , російська мова <g/> , виробивши собі два « <g/> родові <g/> » і два « <g/> місцеві <g/> » відмінки ( <g/> як це показали Н. Трубецкой <g/> , Б. Унбе- ґаун <g/> , В. Віноґрадов і ін <g/> .
doc#72 І <g/> , нарешті <g/> , російська меншість — а по великих містах і промислових центрах вона часто-густо становила більшість — за невеликим винятком <g/> , де тільки могла <g/> , намагалася іґнорувати чи бойкотувати українізацію <g/> . </p>
doc#74 [ <g/> 69 <g/> ] I <g/> , нарешті <g/> , російська меншість - а по великих містах і промислових центрах вона часто-густо становила більшість - за невеликим винятком <g/> , де тільки могла <g/> , намагалася ігнорувати чи бойкотувати українізацію <g/> . </p>
doc#65 В умовах сучасної радянської України російська мова — велико-міська <g/> , українська — сільська і часом селюцька <g/> , російською говорять особи керівні або високо освічені <g/> , українською ( <g/> за винятком тих <g/> , хто її вживає професійно і за це плачений державою <g/> ) — особи непрофесійні <g/> , з невисокою освітою <g/> , російська мова — повна <g/> , з високо розвиненою термінологією й міським сленгом <g/> , в українській ці складники мусять творитися кожного разу ad hoc або попросту відсутні <g/> , і навіть коли створюються індивідуально у відповідній ситуації <g/> , рідко продираються до загального вжитку <g/> . </p>
doc#25 Російська академія наук вибрала його своїм членом-кореспондентом головне на підставі цієї праці <g/> .
doc#22 Російська культура була зведена більш-менш до того ж рівня <g/> , контраст пом'якшився <g/> .
doc#31 Російська інтеліґенція <g/> , говорячи по-російськи <g/> , з такою самою настановою користається з сленґізмів <g/> , часто навіть блатних <g/> .
doc#69 Російська мова завдячує своє багатство змішуванню з церковнослов'янською <g/> , англійська — з латино-французькими елементами <g/> .
doc#70 Російська мова завдячує своїм багатством змішуванню з церковнослов'янською <g/> , англійська — з латино-французькими елементами <g/> .