Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Російська драма була тим краща <g/> , що не мала етнографічного репертуару <g/> , але чи всюдисущий Островський дуже різнився від нашого рідного етнографізму <g/> ?
doc#72 17 Це повністю збігалося з § З “ <g/> Основний закон імперії' <g/> , де сказано <g/> : “ <g/> Російська мова є державною мовою <g/> , обов'язковою в армії <g/> , фльоті і всіх урядових і публічних закладах <g/> ” ( <g/> Оагезїе 2 <g/> , 151. Текст 1906 р. <g/> ) і з програмовим гаслом російських націоналістів <g/> : “ <g/> Росія може бути великою <g/> , єдиною і неподільною лише тоді <g/> , коли вона буде зліплена одним цементом <g/> , цементом єдиної російської державної мови <g/> ” ( <g/> “ <g/> Националисты <g/> ” <g/> , 259 <g/> ) <g/> .
doc#52 <p> Обожнювати народ <g/> , краще — Народ <g/> , — російська традиція понадсторічної давности <g/> .
doc#65 В умовах сучасної радянської України російська мова — велико-міська <g/> , українська — сільська і часом селюцька <g/> , російською говорять особи керівні або високо освічені <g/> , українською ( <g/> за винятком тих <g/> , хто її вживає професійно і за це плачений державою <g/> ) — особи непрофесійні <g/> , з невисокою освітою <g/> , російська мова — повна <g/> , з високо розвиненою термінологією й міським сленгом <g/> , в українській ці складники мусять творитися кожного разу ad hoc або попросту відсутні <g/> , і навіть коли створюються індивідуально у відповідній ситуації <g/> , рідко продираються до загального вжитку <g/> . </p>
doc#40 Російська мова застосувала цю категорію в знахідних відмінках обох чисел з надзвичайною послідовністю <g/> .
doc#71 Основою “ <g/> високого <g/> ” стилю стала російська мова зі значною домішкою церковнослов'янських елементів <g/> , тоді як чиста російська мова зробилася “ <g/> середнім стилем <g/> ” <g/> , а розмовній українській відведено роль стилю “ <g/> низького <g/> ” <g/> .
doc#81 Це був дуже докладний <g/> , трирічний курс ( <g/> російська література мала два роки <g/> ) <g/> , і читав його Агапій Шамрай <g/> .
doc#72 По великих містах Центрально-Східної України мовою щоденного вжитку була російська <g/> , 7 <g/> , в Галичині — польська <g/> , на Буковині — німецька і/або румунська ( <g/> всупереч наведеному твердженню Лесі Українки <g/> ) <g/> , на Закарпатті — угорська <g/> .
doc#92 Скоро на світі буде тільки дві мови — англійська і російська <g/> . </p>
doc#9 Почасти і головне внаслідок загального відкритішого характеру вимови східноукраїнських говірок ( <g/> який генетично <g/> , мабуть <g/> , пояснюється участю північноукраїнських говірок у самому процесі формування східноукраїнських говірок <g/> ) <g/> , а почасти внаслідок двомовности східноукраїнської інтелігенції ( <g/> українська і російська мови <g/> ) в мові останньої в наш час з'являється подекуди навіть такий крайній вияв нахилу до відкритого характеру артикуляційної бази <g/> , як акання <g/> .
doc#72 По менших містах <g/> , як от Полтава <g/> , Вінниця <g/> , Кам'янець-Подільський <g/> , Лисавет ( <g/> тепер Кіровоград <g/> ) <g/> , Чернігів та інші <g/> , масово говорили по-українському <g/> , але навіть і там російська мова ширилася <g/> .
doc#25 Він говорить про чотири групи їх <g/> : руську ( <g/> північноруська підгрупа <g/> , себто російська й білоруська мова <g/> , і південноруська підгрупа <g/> , себто українська мова <g/> ) <g/> , ляську ( <g/> польсько-кашубська й сербсько-лужицька підгрупи <g/> ) <g/> , чехо-словацьку ( <g/> чехо-моравська й словацька мови <g/> ) і балканську ( <g/> ілірська підгрупа <g/> , себто сербохорватська мова з словінською <g/> , і болгарсько-македонська <g/> ) <g/> , але з'єднує ці чотири групи в два ряди пар <g/> , що взаємно перетинаються <g/> , а саме <g/> : </p><p> 1. Південносхідній відділ ( <g/> групи руська й балканська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2. Північнозахідній відділ ( <g/> групи ляська й чехословацька <g/> ) <g/> , — а з другого боку <g/> : </p><p> 1.Північносхідній відділ ( <g/> групи руська й ляська <g/> ) <g/> ; </p><p> 2.Південнозахідній відділ ( <g/> групи
doc#59 В домі беззастережно панувала російська мова <g/> , пожовклі вже фотографії генералів царської служби лягали на старі козацькі акти — і коли революція 1917 року викинула Галочку разом з батьками за кордон <g/> , їх занесло до осередку російської еміграції Беоґраду <g/> , і ніщо не віщувало <g/> , здавалося <g/> , що в свавільному <g/> , гордому й глумливому дівчаті пробудиться те <g/> , що високим стилем називається голосом крови <g/> . </p>
doc#45 В батьківському домі мовою щоденного вжитку була українська <g/> , у його власному в Харкові віддавна стала російська <g/> .
doc#72 У більшості випадків перемагала російська “ <g/> партія <g/> ” <g/> .
doc#72 У роках 1880-1882 легальна російська преса в межах імперії широко обговорювала питання антиукраїнського законодавства <g/> .
doc#72 Тільки випадково розкидані згадки у художніх творах <g/> , спогадах <g/> , листах і т. п. дозволяють зробити висновок <g/> , що й у великих містах — як от Київ <g/> , Одеса <g/> , Харків <g/> , — і в більших промислових центрах Донбасу <g/> , і в найважливіших портах переважала мова російська або суміш російської з українською <g/> .
doc#88 Хай живе велика російська наука <g/> ! </p>
doc#52 ) Російська громадська думка <g/> , російська преса <g/> , один з головних адресатів статті <g/> , до кого можна б застосувати mutatis mutandis слова Блока ( <g/> він писав це як звертання Росії до Европи <g/> , пробую переадресувати це до Росії <g/> ) <g/> , — </p><p> Вот срок настал <g/> .
doc#74 [ <g/> 69 <g/> ] I <g/> , нарешті <g/> , російська меншість - а по великих містах і промислових центрах вона часто-густо становила більшість - за невеликим винятком <g/> , де тільки могла <g/> , намагалася ігнорувати чи бойкотувати українізацію <g/> . </p>