This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 | Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні | речення | <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін |
doc#15 | називне речення до складу складного | речення | <g/> " <g/> . </p><p> Отже <g/> , виходить <g/> , що поширення називних |
doc#10 | на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне | речення | ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання |
doc#10 | обережно пропагує вона паратаксу в складному | реченні | ( <g/> 5 <g/> , 101 <g/> ) <g/> , на відміну від пізнішого захоплення |
doc#40 | нашої політичної думки <g/> » ( <g/> Донц <g/> . <g/> ) <g/> . У середині | речення | ( <g/> а іноді також і наприкінці <g/> ) самостійний |
doc#40 | що її завдання якраз зв'язувати в цілість члени | речення | ( <g/> в межах рядів <g/> ) і речення в одну цілість <g/> . Це |
doc#40 | мови суперечить одноцентровості | речення | ( <g/> в обох прикладах підмет мав би стояти після |
doc#40 | , отже <g/> , не остаточно підпорядкувала підрядне | речення | ( <g/> витворене з власне прямої мови <g/> ) головному |
doc#40 | за протилежність причинових підрядних | речень | ( <g/> О. Лерх <g/> ) <g/> . Головні сполучники допустових |
doc#40 | , а непряма мова — гіпотактичне складне | речення | ( <g/> об'єктного типу <g/> ) <g/> . Та це тільки початок |
doc#40 | граматично залежить від першого <g/> . Тому одне | речення | ( <g/> у нашому прикладі — перше <g/> ) називається |
doc#40 | пjесництву с ньиховом теориjом <g/> . 1880. </p><p> СЛОВО В | РЕЧЕННІ | </p><p> ( <g/> ЧАСТИНИ МОВИ <g/> ) </p><p> ІМЕННИК </p><p> § 33. ВЛАСТИВОСТІ |
doc#40 | <p> Члени ряду ( <g/> їх називають також однорядні члени | речення | <g/> ) <g/> , маючи однакову синтаксичну функцію <g/> , не |
doc#40 | це стосується до порівняльних підрядних | речень | <g/> ) <g/> , то інтонаційне відокремлення зникає <g/> , але |
doc#40 | бути виражена ( <g/> т. зв <g/> . абсолютно- безособові | речення | <g/> ) <g/> . їхній головний член виражається |
doc#40 | ( <g/> відокремлені звороти й підрядні | речення | <g/> ) <g/> ; при інтонації другорядности ( <g/> вставні слова |
doc#40 | т. зв <g/> . речення на -но <g/> , -то і безособово-пасивні | речення | <g/> ) назва дійової особи <g/> , якщо з'являється <g/> , то |
doc#15 | ) і являється формальною відмінністю називних | речень | <g/> , - неможливість у них залежної обставини або |
doc#40 | годинник чи годинники <g/> , — залежить не від вимог | речення | <g/> , а від значення <g/> , яке ми маємо на увазі <g/> , і <g/> , отже <g/> , в |
doc#15 | не з аналізи природи і походження називних | речень | <g/> , а зі спостереження над |