Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 розрив при узгодженні <g/> , і <g/> , наприклад <g/> , речення « <g/> Полюбила чорнобрива козака дівчина <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> )
doc#40 тлумачення <g/> . </p><p> В асиндетоні <g/> , як уже сказано <g/> , речення в'яжуться інтонацією <g/> . Тож природно <g/> , що
doc#40 без об'єкта <g/> , тут бо наголошений сам процес <g/> ; але речення Я простудіював конче вимагає додати <g/> , що саме я
doc#40 їх від атрибутивних речень <g/> : атрибутивні речення завжди стоять після того іменника <g/> , до якого
doc#15 і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для
doc#15 бездієслівного і беззв'язочного речення <g/> , дослідники виявили певну сліпоту до фактів
doc#9 її es <g/> , обов'язковим у певних типах безособових речень <g/> . Появу такого стилістично байдужого воно в
doc#40 все те було сире <g/> » ( <g/> Коц <g/> ) <g/> , — тоді як у безособових реченнях можливі тільки прислівникові форми <g/> . </p><p> Крім
doc#9 не знають так званих безособово-пасивних речень типу <g/> : книгу читається <g/> , землю ореться <g/> . В
doc#40 т. зв <g/> . речення на -но <g/> , -то і безособово-пасивні речення <g/> ) назва дійової особи <g/> , якщо з'являється <g/> , то
doc#40 ( <g/> Мирн <g/> . <g/> ) <g/> , то ми бачимо <g/> , що до цього безособового речення на -но <g/> , -то могли б бути синонімічними деякі
doc#40 бути виражена ( <g/> т. зв <g/> . абсолютно- безособові речення <g/> ) <g/> . їхній головний член виражається
doc#40 дієслівною зв'язкою <g/> . Такі безособові речення зватимемо інфінітивними <g/> . </p><p> Значення
doc#40 залежність почувається вже слабко <g/> , і будова речення нагадує зв'язок паратактичних речень або
doc#40 звороту мотати на вус 'примічати' в реченні « <g/> Вулькан розм'як <g/> , як кваша <g/> , Венера те собі на
doc#40 і зберігає керування свого дієслова <g/> . Отже <g/> , в реченні « <g/> Баранів тьма була варених <g/> , курей <g/> , гусей <g/> ,
doc#40 ( <g/> 2½ <g/> ) <g/> , півчверта і т. д. — не відміняються <g/> . В реченні вони керують родовим відмінком однини
doc#40 означає стан <g/> , що постав у наслідок дії <g/> . Або в реченні « <g/> Одеська колія вибігала просто в степ — у широкі
doc#40 » ( <g/> Тул <g/> . <g/> ) — назустріч — прислівник <g/> , але в реченні « <g/> Ми щастю назустріч виходим <g/> » ( <g/> Фом <g/> . <g/> ) це слово
doc#40 і стелиться <g/> . Слово хрещатий в'яжеться в реченні із словом барвінок <g/> , а слова по шовкових травах —