Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 : з одного боку слово протистоїть називному реченню <g/> , з другого боку називне речення протистоїть
doc#40 ( <g/> Дмит <g/> . <g/> ) <g/> . Частка би в таких випадках надає реченню характеру поради <g/> , побажання <g/> , іноді докору <g/> ,
doc#40 і знижень тону <g/> , властивим саме підрядному реченню <g/> . </p><p> Проте ці відокремлені слова й звороти
doc#40 Роля вставних слів полягає в тому <g/> , щоб надавати реченню різних емоційних і модальних відтінків <g/> ,
doc#6 схоплює динаміку світу <g/> , назва розгортається в речення з дієсловом у різних його формах <g/> : “ <g/> Сатана сіє
doc#10 на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання
doc#15 вузька сфера вжитку <g/> . Але не визнавати їх за речення <g/> , мені здається <g/> , ми не маємо жадного права <g/> . </p><p> І
doc#15 хоч би тому <g/> , що підкреслені в ньому Кудрявським речення великою мірою випадають з даної ним же перед цим
doc#15 наперед визначається тим <g/> , що він не припускає речення без verbum finitum <g/> . Очевидно <g/> , і називні
doc#15 теми <g/> , бачимо <g/> , що Потебня справді розглядає речення з називним відмінком імени пожар <g/> ! пора <g/> ! стыд <g/> ! <g/> ,
doc#15 [ <g/> … <g/> ] предполагается само собою <g/> " <g/> . Отже <g/> , називні речення для Потебні не виділяються з-поміж звичайних
doc#15 , але в нього взагалі підхід генетичний <g/> ) такі речення <g/> , як <g/> : пожар <g/> , время <g/> , стыд <g/> , стыдно <g/> , хорошо <g/> ,
doc#15 і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для
doc#15 з поданих прикладів <g/> , поняття називного речення <g/> , то довелося б сказати <g/> , що генезу останнього
doc#15 уже відзначено <g/> , не знають ні поняття називного речення <g/> , ні прикладів на нього <g/> , обмежуючися на тому ж
doc#15 Ґебауера - Ертля подає в розділі про одночленне речення чимало прикладів називних речень <g/> ,
doc#15 що в книзі Ґебауера - Ертля показано <g/> , що називні речення в широкому розумінні слова можуть мати не
doc#15 взагалі <g/> . </p><p> Після цього нас не здивує <g/> , що називні речення фактично не розглядаються і в досить докладних
doc#15 речень і до умовного обмеження терміну речення на ті словосполучення <g/> , де формально виражені
doc#15 Вирішує для Травнічка морфологічний вираз речення <g/> , а не його посутня одно- чи двоелементність <g/> .