Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 лінію ( <g/> чи то у віршовій структурі <g/> , чи в будові речення <g/> ) <g/> , водночас не даючи цій схемі
doc#7 , варт <g/> . </p><p> Отже <g/> : « <g/> Не гомін слав свій шлях <g/> » <g/> . Коли речення починається з підмета <g/> , що перед ним стоїть
doc#10 на прикметник <g/> , дієприслівник чи підрядне речення ( <g/> 5 <g/> , 13 і далі <g/> ) <g/> ; поради щодо вживання
doc#12 або становить собою заперечуваний присудок речення <g/> , то частку не пишемо нарізно <g/> , напр <g/> . <g/> : нсскошена
doc#18 , витворює настрій і кольорит <g/> . </p><p> Таке й речення Франкове <g/> , ніби зовсім не загнуздане віршем <g/> , а в
doc#22 ще перед тим <g/> , як він доїхав до Америки <g/> , має таке речення <g/> : « <g/> Спіткатися будем з горем за тим широким синім
doc#25 далі ( <g/> 2 <g/> , 28 <g/> ) <g/> . “ <g/> Коли безперечно правдиве відоме речення “ <g/> le style c'est l'homme <g/> " <g/> , то ще безперечніша ця
doc#37 — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові (
doc#40 мови <g/> . </p><p> Читач помітить <g/> , що розділ про речення викладений менш докладно <g/> , ніж інші розділи <g/> . Це
doc#51 у Шевченка <g/> , Науковий збірник за 1927 рік <g/> ; Речення на -но <g/> , -то у Лесі Українки <g/> , Записки
doc#56 , яра <g/> » <g/> , — але роля прикметника — мінімальна <g/> . Речення розмовно- « <g/> неорганізоване <g/> » ( <g/> як «
doc#63 обтяження <g/> . Перекладіть на мову прози дальше речення <g/> : </p><p> « <g/> Мов захланна красуня ждала того вечора ( <g/> "
doc#65 окопалися в Інституті мовознавства <g/> . Судячи з речення “ <g/> Большинство составителей словаря были
doc#68 строфи <g/> , зате кохається в розриві речення <g/> , часом навіть слова між рядками ( <g/> enjambements
doc#72 концепцію автора <g/> , ні за жодний рядок чи речення в цій книжці <g/> . </p><p> Автор добре усвідомлює <g/> , що як і
doc#80 близько свого джерела <g/> , не раз відписуючи цілі речення або уступи з нього <g/> , але кожного разу він
doc#81 врятувала мати <g/> , вона сіла зі мною <g/> , подавала речення за реченням <g/> , прості <g/> , дитячі <g/> . Першим було — і я
doc#84 : мистецтво зв'язане з життям ( <g/> не зв'язано <g/> : речення на -но <g/> , -то тут не можна вжити <g/> , про це ясно
doc#92 уміщено без усяких змін мій розділ про просте речення <g/> , що його я ще перед війною передав
doc#94 : </p><p> Не нам <g/> , обідраним невільникам <g/> , казати Речення гордеє <g/> : « <g/> Мій дім — мій храм <g/> ! » </p><p> Отже і тут — хата <g/> ,