Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 колеґи А. Крушельницького і М. Рудницького <g/> , який тепер в " <g/> Радянській Україні <g/> " так само <g/> , як напасник з МУР'у бореться з вісниківським " <g/> шовінізмом <g/> "» <g/> . </p>
doc#16 Тепер ґрунт підготовано <g/> , леопард — правда <g/> , вже беззубий — може зробити новий стрибок <g/> : « <g/> Недавно ще й " <g/> Радянська Україна <g/> " знов писала про поступ <g/> …
doc#62 Тема впливу Маланюкового на українську " <g/> радянську <g/> " літературу ще чекає на свою монографію <g/> , і це буде не мала книжка <g/> .
doc#72 За короткотривалої ( <g/> кінець березня — початок квітня <g/> ) радянської влади в Закарпатті видано декрет ч. 24 <g/> , яким запроваджувано в школах місцеву мову <g/> , як вона була кодифікована в граматиці А. Волошина ( <g/> Штець 11 <g/> ) <g/> .
doc#32 Львівське НТШ <g/> , сказав він <g/> , радянська влада припинила <g/> , розігнала <g/> .
doc#81 Треба пам'ятати <g/> , що після тайфуну єжовщини <g/> , з одного боку <g/> , і в перші місяці після окупації Галичини й Волині <g/> , а роком пізніше й Буковини <g/> , з другого <g/> , радянська Україна проходила через фазу заспокоєння й відносного політичного затишшя <g/> .
doc#72 Як визнавав 1926 р. Затонський <g/> , радянська Україна була збудована <g/> , “ <g/> не вважаючи на підозріле відношення значної більшости ( <g/> треба таки правду сказати <g/> ) робітничої кляси й з початку навіть частини селянства <g/> ” ( <g/> “ <g/> Будівництво <g/> ” 11 <g/> ) <g/> .
doc#92 Крім <g/> , звичайно <g/> , радянської Росії <g/> , але й там вона <g/> , здається <g/> , зменшується <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Я не був тоді атеїстом <g/> , тим менше войовничим атеїстом <g/> , але гімназійні роки служіння в церкві і релігійности вже давно минули <g/> , радянська дійсність лишила свій слід на душі <g/> , і до церков у Харкові я не прагнув <g/> .
doc#81 Тепер <g/> , після договору Молотова — Ріббентропа про вічний мир <g/> , Радянський Союз активно готувався до війни <g/> .
doc#81 Тоді я вже не був певний <g/> , що німці переможуть <g/> , а отже <g/> , радянська влада <g/> , а з нею Булаховський повернуться <g/> .
doc#54 Є офіційне <g/> , радянське тлумачення його <g/> : є дружба народів <g/> , її прояв — прибуття сталінградських тракторів до української МТС <g/> .
doc#72 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 р. підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить “ <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будівництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> ” <g/> , і навіть у травні 1937 року XIII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує “ <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> ” ( <g/> Костюк 1960 <g/> , 73 <g/> , 75 <g/> , 125 <g/> ) <g/> . </p>
doc#74 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 року підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить « <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будів­ництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> » <g/> , і навіть у травні 1937 року XII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує « <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> » <g/> .
doc#72 Не називаючи ймення Постишева <g/> , з'їзд звинувачує його в “ <g/> недостатній українізації партійних <g/> , радянських і <g/> , особливо <g/> , профспілкових і комсомольських організацій <g/> , в недостатньому висуванні більшовицьких українських кадрів на керівну партійну <g/> , радянську <g/> , господарчу і профспілкову роботу <g/> ” ( <g/> Цитоване з <g/> : Костюк 1983 <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#72 Не називаючи ймення Постишева <g/> , з'їзд звинувачує його в “ <g/> недостатній українізації партійних <g/> , радянських і <g/> , особливо <g/> , профспілкових і комсомольських організацій <g/> , в недостатньому висуванні більшовицьких українських кадрів на керівну партійну <g/> , радянську <g/> , господарчу і профспілкову роботу <g/> ” ( <g/> Цитоване з <g/> : Костюк 1983 <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#65 <p> У світлі попередніх спостережень можна поставити питання <g/> , чи загальна радянська національна політика <g/> , радянське плянування мови і фактичний розвиток <g/> , у тих обставинах <g/> , української мови не націляють або не ведуть до перетворення української мови на діялект російської і чи нема проявів такого процесу <g/> . </p>
doc#81 Але тут саме випинається характеристичний факт <g/> : засновниками « <g/> Просвіти <g/> » <g/> , як і керівниками післякрамаренківської управи <g/> , були не ті <g/> , хто виріс уже в пореволюційні <g/> , радянські роки <g/> , — як я і люди мого покоління <g/> , — а недознищені діячі років Визвольних змагань <g/> .
doc#9 <p> А тепер поглянемо на еволюцію мовної ситуації у пізнішому <g/> , радянському періоді <g/> . </p>
doc#72 Значно пізніше <g/> , 1970 року <g/> , радянський мовознавець <g/> , відповідальний за стандартизацію української літературної мови <g/> , так підсумував становище з гали- чанізмами в урядово ухваленому варіянті української мови <g/> : “ <g/> Усунені з наукових <g/> , журналістичних і офіційних текстів <g/> , галичанізми збереглися переважно в розмовній мові і в художній літературі <g/> , де вони часто зовсім виправдані <g/> ” ( <g/> Pilinski 366 <g/> ) <g/> .