Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Про театр і — без сорому — про себе <g/> . </p>
doc#47 <p> Про динаміку стилю дають уявлення вже щойно наведені дві цитати <g/> .
doc#26 <p> Про Січ <g/> , про могили — </p><p> Коли яку насипали <g/> , </p><p> Кого положили <g/> ; </p><p> Про старину <g/> , про те диво <g/> , </p><p> Що було <g/> , минуло <g/> … </p>
doc#81 <p> Про множинність грудей він навчився з книжок <g/> , про норомальне значення слова грудка — « <g/> щільно стиснений кусок якоїсь речовини <g/> , переважно м'якої <g/> » він не знав <g/> .
doc#65 Про автора цих солодких рядків <g/> , Тарасюка <g/> , далі <g/> . </p>
doc#76 ( <g/> Про використання діялектних даних можна спеціяльно не говорити — воно самозрозуміле <g/> .
doc#72 ( <g/> Про висловлювання галицьких письменників у мовній дискусії з письменниками Східної України <g/> , далі в цьому розділі <g/> ) <g/> . </p>
doc#11 ( <g/> Про них справи були б <g/> , звісно <g/> , окремі <g/> .
doc#15 ( <g/> Про мову поезій П. Г. Тичини <g/> ) // Учені записки Харківського державного університету <g/> .
doc#26 ( <g/> Про народ і народність буде далі <g/> .
doc#40 ( <g/> Про вплив числівника на число керованого слова див <g/> .
doc#92 Ч. 20 <g/> , 4 лютого 1942 ( <g/> Про альманах « <g/> Ластівка <g/> » 1841 р. <g/> ) <g/> . </p>
doc#92 Ч. 34 <g/> , 21 лютого 1942 ( <g/> Про санітарний стан міста <g/> ) <g/> . </p>
doc#11 <p> Грудень 1952 — Листопад 1953 </p><p> </doc> </p><p> ( <g/> Про прозу Юрія Андруховича і з приводу <g/> ) </p><p> На моєму столі число « <g/> Сучасности <g/> » <g/> , рік 1992 <g/> , місяць січень <g/> .
doc#81 Провінційний <g/> , запорошений <g/> , брудний мій Харків усе таки мав хай обмежені зв'язки з зовнішнім світом <g/> , мав мініятурні колонії <g/> , німців <g/> , поляків <g/> , ще менші французів <g/> , бельгійців ( <g/> про власників фабрик і заводів уже була тут мова <g/> ) <g/> .
doc#72 Коли не менший авторитет у питаннях українського мовознавства як московська “ <g/> Правда <g/> ” наклала заборону на слово брила ( <g/> про що вже була мова <g/> ) <g/> , Бажан уживає його в своєму офіційно схваленому перекладі " <g/> Витязя в тигровій шкурі <g/> ” Шота Руставелі <g/> .
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#92 Але це був Білодід ( <g/> про це пізніше <g/> ) <g/> . </p>
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>