Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Перебільшена характеристика <g/> , але не без зерна правди <g/> ! </p>
doc#65 Лільченко і Вадімов вислали кореспонденцію про український націоналізм <g/> , який нібито безперешкодно розпаношувався в українських музеях ( <g/> <g/> Правда " <g/> , 25 вересня 1937 р. <g/> ) <g/> , а далі вони виявили цей таки націоналізм у київській опері ( <g/> <g/> Правда ” <g/> , 4 січня 1938 р. <g/> ) <g/> .
doc#72 Хрущов закінчив свою промову заздоровним тостом на честь великого українського народу <g/> , возз'єднаного під керівництвом товариша Сталіна в єдиній радянській українській державі <g/> " ( <g/> <g/> Правда <g/> " <g/> .
doc#65 Між цими двома кореспонденціями <g/> , 4 жовтня 1937 р. <g/> , в “ <g/> Правді <g/> " був опублікований допис <g/> , спрямований проти Інституту мовознавства <g/> , приводом до якого став саме “ <g/> Російсько-український словник " 1937 р. Цей допис з'явився з підписом Н. К о ш е в о й <g/> , правдоподібно псевдонім ( <g/> і невідомо <g/> , чи під ним не ховалися ті самі Лільченко й Вадімов <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Між цими двома кореспонденціями <g/> , 4 жовтня 1937 р. <g/> , в “ <g/> Правді <g/> " був опублікований допис <g/> , спрямований проти Інституту мовознавства <g/> , приводом до якого став саме “ <g/> Російсько-український словник <g/> ” 1937 р. Цей допис з'явився з підписом Н. Кошевой <g/> , правдоподібно псевдонім ( <g/> і невідомо <g/> , чи під ним не ховалися ті самі Лільченко й Вадімов <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 <p> Непогодження з " <g/> Правдою " в будь-чому було тоді нечуваною річчю <g/> .
doc#65 Московська “ <g/> Правда " відрядила до Києва спеціальних кореспондентів Т. Лільченка та Д. Вадімова <g/> .
doc#19 Цілком слушно відзначав Зеров невитриманість цих ритмів у Мови і нахил їх до пісенних <g/> : « <g/> Навіть знаменитий " <g/> Козачий кістяк <g/> " В. Мови <g/> , видрукуваний у " <g/> Правді <g/> " ніби правильними чотиристоповими амфібрахіями <g/> , був написаний розміром <g/> , що в авторовій свідомості нав'язувався до народнього віршу <g/> : 6 + 5 <g/> , без правильної тонізації <g/> » <g/> .
doc#81 Було це почасти правда ( <g/> крім останнього твердження <g/> ) <g/> , але кожний розумів би <g/> , що це тільки викрут <g/> .
doc#81 Перший виступ був ще поміркований <g/> , своїх супротивників Каганович обвинувачував у народництві ( <g/> в чому була частка правди <g/> ) <g/> , але далі він <g/> , видно <g/> , знайшов покровителів у партійних колах <g/> , і його критика ставала дедалі більше погромницькою <g/> .
doc#81 Про « <g/> Новое время <g/> » кажучи <g/> , мати виправдовувалася що <g/> , правда <g/> , газета чорносотенна <g/> , але пише до неї багато талановитих авторів ( <g/> що було правда <g/> ) <g/> .
doc#81 1918 року дійшла чутка <g/> , ніби в Києві під час короткого тоді большевицького панування матроси схопили батька й вели на розстріл <g/> , а його власні солдати оборонили його <g/> , свідчачи <g/> , що він добре ставився до солдатів і дбав за них ( <g/> що було правда <g/> ) <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Червень <g/> » <g/> ) </p><p> Натомість сьогоднішня Україна ( <g/> власне <g/> , 1948 р. <g/> , коли це було досить близьке до правди <g/> ) ввижається як суцільна руїна <g/> : </p><p> Щоночі снишся Ти кошмаром <g/> , </p><p> лякаєш мертвим сном осель <g/> , </p><p> печеш незгаслим ще пожаром </p><p> і студиш холодом пустель <g/> . </p>
doc#10 <p> Правда <g/> , ( <g/> 24 <g/> ) опубліковано 1931 р. <g/> , коли вже йшла нагінка на українських науковців <g/> , і можна було б подумати <g/> , що Курило була змушена писати “ <g/> самокритичні <g/> ” тиради <g/> , ба й цілі статті <g/> .
doc#71 Ледве чи варто потверджувати це доказами у випадку Куліша <g/> , автора історичного роману « <g/> Чорна рада <g/> » та серії історичних нарисів <g/> , вельми сильно стилізованих не лише лексично <g/> , а й синтаксично ( <g/> « <g/> Історія України од найдавніших часів <g/> » <g/> , Основа <g/> , 1861 <g/> , 9 і Вечерниці <g/> , 1863 <g/> , 7–11 <g/> ; « <g/> Первий період козацтва <g/> » <g/> , Правда <g/> , 1868 <g/> , 1–17 <g/> , 25–35 <g/> ; « <g/> Руїна <g/> » <g/> , Мета <g/> , 1863 <g/> , 2 <g/> , 1864 <g/> , 5 <g/> ; « <g/> Хмельниччина <g/> » <g/> , Санкт-Петербурґ <g/> , 1861 <g/> ; « <g/> Виговщина <g/> » <g/> , Основа <g/> , 1861 <g/> , 11–12 тощо <g/> ) <g/> .
doc#96 Правда <g/> , 1955 року Гальдор Лакснес дістав Нобелівську нагороду з літератури <g/> , але критерії шведських академіків не завжди однакові <g/> , коли вони присуджують премію авторові-скандінавові або авторові з іншої країни <g/> .
doc#11 ( <g/> Правда <g/> , Casa Farfarello у Венеції теж тільки ваша <g/> , здається <g/> .
doc#97 Правда <g/> , « <g/> Кавказ <g/> » не в Оренбуржчині писано <g/> .
doc#81 Свідчення учасників могли бути правдою <g/> , а могли й не бути <g/> .
doc#6 <p> Усе це великою мірою правда <g/> , але далеко не повна правда <g/> , а не повна правда — це й неправда <g/> .