Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 І наглядова критика ( <g/> політичного ґатунку <g/> ) застерігає <g/> : література виховує <g/> , забавки тут неприпустимі <g/> .
doc#80 Домонтович відповідає на це запотребування трилогією про « <g/> товариша Портянка <g/> » <g/> , примітива <g/> , що його революція висунула на вождя <g/> , щоправда <g/> , тільки в сільському маштабі <g/> ; але якоюсь мірою його образ надається до узагальнення про характер жовтневої революції в цілому ( <g/> « <g/> Князі <g/> » <g/> , « <g/> Чемність <g/> » <g/> , « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) <g/> , Політична тематика в її трагічному аспекті винищення селянства <g/> , далекому від анекдотично-глузливого духу « <g/> портянківської трилогії <g/> » <g/> , виступає в « <g/> Трипільській трагедії <g/> » <g/> .
doc#72 , політичної самостійности на основі военного і економічного об'єднання з РСФРР <g/> …
doc#72 <p> Становище української преси було зумовлене <g/> , з одного боку <g/> , політичним пробудженням читачів ( <g/> і журналістів <g/> !
doc#72 Інколи він проглядав навіть у назвах газет <g/> : “ <g/> Соціялістична Харківщина <g/> ” і “ <g/> Харьковский рабочий <g/> ” у Харкові <g/> , “ <g/> Чорноморська комуна <g/> " і “ <g/> Знамя коммунизма <g/> ” в Одесі і т.д. </p><p> Всі згадані явища відбивали <g/> , з одного боку <g/> , політичний курс <g/> , спрямований на поступове підривання ролі української мови в житті країни <g/> , а з другого <g/> , певні настрої серед частини населення <g/> , що говорила по-українському <g/> : люди вважали непрактичним триматися мови <g/> , комунікативні функції якої дедалі вужчали <g/> , соціяльний престиж якої невпинно падав <g/> .
doc#72 ) <g/> , а з другого <g/> , воєнною <g/> , політичною й економічною нестабільністю і суто технічними перешкодами <g/> : браком паперу <g/> , відсутністю електрики і т. п. Кількісно преса зросла нечувано <g/> .
doc#81 Ці люди <g/> , навіть включно з Доленком <g/> , політичним вождем <g/> , були розгублені і трималися теорії корисних малих діл — не тільки в щоденній поведінці <g/> , а навіть — хоч про це не говорилося — в мисленні <g/> . </p>
doc#81 Продиктована насамперед <g/> , звичайно <g/> , політичними маневрами влади <g/> , вона <g/> , мабуть <g/> , не пройшла б так легко або набрала б м'якшої форми <g/> , якби не коренилася в настанові глядача <g/> , вихованого довгими десятиріччями синельниковської традиції ( <g/> тоді <g/> , як діяльність « <g/> Березоля <g/> » була підрізана на ледве восьмому році його нелегкого існування <g/> ) <g/> .
doc#81 Конспіративно він не жив <g/> , але <g/> , звісно <g/> , політична діяльність українців не була в програмі німців <g/> .
doc#40 Різного роду зв'язки з іншими народами — торговельні <g/> , культурні <g/> , політичні тощо — створюють ґрунт для можливости засвоювати чужі слова <g/> .
doc#37 Не було й <g/> , либонь <g/> , не могло бути більшої протилежности <g/> , як між Орестом і Багряним з його настановою на літературу масову <g/> , політичну <g/> , голосно-ораторську <g/> , розхристану <g/> , недбалу щодо деталів — і характером і ідеалами Ореста <g/> .
doc#65 У самому викладанні нас душили обов'язковими курсами діалектичного матеріалізму <g/> , політичної економії <g/> , організації виробництва ( <g/> так <g/> , і таке було <g/> ) <g/> , історії партії <g/> , національного питання і тому подібне без кінця <g/> .
doc#72 <p> Денікін жорстоко душив українське культурне життя <g/> , мову <g/> , політичні спроби <g/> .
doc#40 Здебільшого ці слова стосуються до назв установ <g/> , організацій <g/> , політичних тіл і посад <g/> ; граматично — це іменники <g/> .
doc#54 Правда робить поему мистецьким твором <g/> , політична спекуляція робить її твором радянської політичної пропаганди <g/> .
doc#72 Хоменко <g/> , політичне ніщо <g/> , про якого ледве чи хтось чув до того — і після того <g/> .
doc#72 Вибір зумовлюють <g/> , юридичні <g/> , політичні <g/> , історичні <g/> , етнічні та інші чинники <g/> .
doc#72 Воно охоплює набагато ширше коло проблем <g/> , а насамперед проблему вживання мови як засобу писемного й усного спілкування <g/> : хто її вживає <g/> , в якій функції і які є юридичні <g/> , політичні та суспільні можливості чи обмеження того вжитку <g/> .
doc#76 Політичну проекцію на сучасність <g/> , як я вже тут казав <g/> , з цих питань робити не обов'язково <g/> .
doc#97 Політичний <g/> .