Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Досвід Гірнякової дальшої роботи <g/> , коли він пробував стати на чолі інших <g/> , уже еміµраційних театрів <g/> , показав його режисерську й навіть акторську ( <g/> поза виставами <g/> , керованими самим Курбасом <g/> ) яловість <g/> .
doc#81 Більшість курсів з російського мовознавства вів ( <g/> поза тими <g/> , що належали Булаховському <g/> ) О [ <g/> лександер <g/> ?
doc#99 ) І робиться це без пози і без вульгарности <g/> , навіть із певною делікатністю <g/> , іцо чимсь нагадує іноді навіть Миколу Зерова з його вмінням закувати свої зойки в залізні рамки поетичної дисципліни ( <g/> поза тим поета <g/> , далекого від Забужко <g/> ) <g/> , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p>
doc#28 Та ж Зеров ( <g/> поза між іншим кинутою згадкою про « <g/> рефлекси читання <g/> » <g/> ) розцінює свої сонети як інтимний щоденник <g/> !
doc#53 З цими застереженнями саме « <g/> потебнянські <g/> » засади визначили провідні течії літературної мови на Україні ( <g/> поза Галичиною <g/> ) аж до постання модерністичних напрямів <g/> , а « <g/> шевченківський <g/> » напрям став приходити до голосу обмежено і тільки десь від 20 — 30-х років нашого сторіччя <g/> . </p>
doc#40 Саме через це -ся так залюбки вживається в дієсловах <g/> , що показують душевний стан <g/> , як от дивуватися <g/> , хвилюватися <g/> , обурюватися <g/> , насолоджуватися <g/> , захоплюватися <g/> , сердитися — і в дієсловах <g/> , що показують зовнішні вияви душевного стану <g/> , як от ( <g/> за <g/> ) шарітися <g/> , лаятися <g/> , битися <g/> , цілуватися ( <g/> поза взаємним значенням цих дієслів <g/> ) <g/> .
doc#9 І <g/> , видно <g/> , він сам визнавав це <g/> , бо <g/> , почавши статтю романтичними піднесеннями мови кожної української спільности <g/> , хай навіть найменшої <g/> , він кінчає її ( <g/> поза закликом боротися з пуризмом <g/> ) словами <g/> , що знецінюють мову і приділяють їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і який коштовний скарб <g/> , не є все-таки найвищим скарбом <g/>
doc#94 ) Поза тим вона воліє ховатися за фікцію народу ( <g/> того самого <g/> , що « <g/> мов дитя сліпеє зроду <g/> » <g/> ) <g/> , Існування держави борониться тим <g/> , що воно в інтересах народу <g/> , найкричущіші <g/> , найдикіші її заходи робляться в ім я народу <g/> .
doc#84 ) Поза тим і там вона смішна <g/> .
doc#84 ) позі <g/> , бо на нашому острові нема електрики і взагалі жадних досягнень цивілізації функційної доби <g/> , за винятком уже згаданих американського походження складаних ліжок і стандартних жовтозелених ватяних ковдр на них <g/> : одна за матрац <g/> , одна за подушку <g/> , одна сама за себе <g/> .
doc#40 а <g/> ) <g/> , поза тим для літературної мови характеристична як єдино нормальна — форма з приростком най- при наросткованій формі другого ступеня <g/> . </p>
doc#71 <p> Перші збори Центральної Ради ( <g/> 25 червня 1917 р. <g/> ) <g/> , поза досить невизначеною програмою щодо національної автономії <g/> , вимагають <g/> , щоб “ <g/> певна частина грошей <g/> , які збираються в Центральну Казну з нашого народу <g/> , була віддана нам <g/> , представникам цього народу <g/> , на національно-культурні потреби його <g/> ” [ <g/> повний текст див <g/> .
doc#81 <p> Заважило в цій тривалості й відданості те <g/> , що було далі <g/> : високі осяги української культури — « <g/> Березіль <g/> » Курбасів <g/> , писання Миколи Хвильового <g/> , який <g/> , як на мене <g/> , йшов в одному річищі з Борисом Пільняком <g/> , але йшов глибше і цікавіше <g/> , вірші Павла Тичини ( <g/> який починався для мене не « <g/> Соняшними клярнетами <g/> » <g/> , а <g/> , поза хронологією <g/> , « <g/> Вітром з України <g/> » <g/> , який її подруга Єлизавета Бойко подарувала сестрі Вірі з написом « <g/> Аматорці української поезії <g/> » <g/> , прозою Юрія Яновського <g/> , відкриттям після нездарних перекладів Сологуба Шевченка в ориµіналі <g/> , а особливо <g/> , на перших кроках <g/> , відкриттям Лесі Українки з її поєднанням європейськости з українськістю <g/> .
doc#24 Звичайно <g/> , це абстракти <g/> , поза конкретними персонажами <g/> , але їх не відірвеш від реального <g/> , хоч і алегоричного образу завіси <g/> .
doc#81 Та хто не без гріха <g/> , — казав я собі <g/> , адже <g/> , поза тим <g/> , ми були добрі товариші <g/> . </p>
doc#29 Не скажу <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з тих днів <g/> , коли голос мій ще не заломився на справді чоловічий і голярських причандалів у моєму побуті ще не було <g/> . </p>
doc#81 Коли все таки я намагався <g/> , не так під час розмов <g/> , завжди рівно монотонних <g/> , пізніше дешифрувати <g/> , що ж саме він хотів сказати <g/> , воно <g/> , мабуть <g/> , сходило на те <g/> , що всякі одверті виступи проти німців були б небезпечні і часто провокативні <g/> , але <g/> , поза тим <g/> , не годиться нам забути про наші потреби і нашу від німців окремішність <g/> .
doc#81 Але <g/> , поза тим <g/> , я мав тільки сидіти за своїм столом і чекати на прохачів <g/> .
doc#81 От по ці речі й показувався я на Благовіщенському базарі <g/> , поза тим порожнем порожньому <g/> .
doc#81 Я не був з ним знайомий ближче <g/> , поза кількома випадковими зустрічами й мимобіжними розмовами <g/> .