Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#14 ПОЕЗІЙ КНИГА ШОСТА <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією <g/> , навіть коли вона наскрізь історіософська <g/> , — марна річ <g/> .
doc#23 Це розуміння було втрачене <g/> , особливо від часу Петрова <g/> , що вбачав у поезії Петренка тільки епігонське наслідування Козлова й Лєрмонтова 8 <g/> , аж поки не дійшло до важкого присуду <g/> , винесеного вже хворим Іваном Франком <g/> : « <g/> Вірші Михайла Петренка мають дуже малу поетичну <g/> , а ще меншу язикову вартість <g/> »9. </p><p> 2.РОМАНТИКИ І ЗАГАЛЬНИКИ </p><p> Ця характеристика <g/> , дана Франком <g/> , приводить нас до питання <g/> , яка була справді « <g/> язикова вартість <g/> » поезій Петренка <g/> .
doc#47 Це все <g/> , правда <g/> , вже ніби після дитинства <g/> , але тут треба шукати пояснення особливостям дитячого світу Лятуринської <g/> , як він відбився в трьох циклах її « <g/> дитячих <g/> » поезій і в « <g/> Бедрику <g/> » і в « <g/> Материнках <g/> » <g/> .
doc#4 І ще в давніших з « <g/> нових <g/> » поезій тут і там ловимо кусники образности й ритмів « <g/> короля української поезії <g/> » початку нашого століття <g/> , оті « <g/> струни <g/> » <g/> , що « <g/> в серці мовкнуть <g/> » <g/> , оте « <g/> серце надвоє роздерте <g/> » <g/> , на яке спокусився й наш чи не найкращий критик <g/> , оті заколисливі ритми на зразок — </p><p> Що батьківщина нам <g/> , борцям упертим </p><p> За право вмерти не в чужій землі <g/> … </p>
doc#47 <p> Загальний принцип розподілу « <g/> рослинних <g/> » поезій між трьома збірками можна помітити досить виразно <g/> , хоч в окремих випадках поетка вагалася <g/> , куди саме приділити той чи той вірш <g/> .
doc#4 <p> Якщо не говорити про збірку « <g/> старих <g/> » поезій <g/> , 1937 р. <g/> , « <g/> Сім літер <g/> » <g/> , поезія Наталі Лівицької-Холодної послідовно не-програмова <g/> .
doc#4 <p> Один з них — найповерховіший <g/> , і вже згадуваний — те <g/> , що за наголовками багатьох поезій стоїть піднаголо- вок « <g/> Листки з щоденника <g/> » <g/> .
doc#47 кожний знає це і без поезій Лятуринської <g/> .
doc#28 <p> З цим пов'язана й кількапляновість більшости поезій Драй-Хмари <g/> , така типова для символіаму <g/> : </p><p> Під блакиттю весняною </p><p> сушить березень поля <g/> , </p><p> і співає підо мною </p><p> очервонена земля <g/> . </p>
doc#68 Але в усіх тих віршах <g/> , що виходять поза межі сторінки з в'язничного щоденника <g/> , себто в абсолютній більшості поезій « <g/> Палімпсестів <g/> » <g/> , самота — не лише особисте переживання <g/> , а й групове і воднораз — загальнолюдська чи то філософська категорія <g/> .
doc#47 <p> 1955 року в морозному Вінніпегу вийшла тризбірка її найкращих <g/> , вибраних поезій « <g/> Княжа емаль <g/> » <g/> .
doc#23 До такої думки схилявся <g/> , здається <g/> , і Микола Плевако <g/> , судячи з його не досить виразного висловлення і місця <g/> , приділеного Петренкові в Плеваковій хрестоматії1. Коли 1848 року дійшло до поновного <g/> , доповненого видання поезій Петренкових <g/> , після років <g/> , що були наповнені відгомоном Шевченкової збірки і інших його творів <g/> , харківський поет мусів зайняти свою позицію <g/> : або капітулювати перед Шевченком або боронити своєрідність своєї поезії і обстоювати її право на існування <g/> .
doc#26 <p> Радянські видання поезій Шевченка повні кричущих перекручень і замазувань <g/> .
doc#26 У моєму двотомному виданні поезій Шевченка ( <g/> 1955 <g/> ) « <g/> Гайдамаки <g/> » коментовано так <g/> , що повстання 1768 р. « <g/> шляхетська Польща жорстоко придушила <g/> » ( <g/> с. 486 <g/> ) <g/> .
doc#47 ) За свідченням тих <g/> , хто зустрічався з Лятуринською в Міннеаполісі <g/> , в шістдесятих роках вона поезій уже не писала <g/> .
doc#68 Для герметичних поезій Стуса характеристичний початок займенником <g/> : « <g/> Ти тінь <g/> , ти притінь <g/> …
doc#4 І <g/> , нарешті <g/> , контраст двох груп поезій викриває також і факт <g/> , назовні не підкреслений <g/> , що між двома групами творів пролягає сім років мовчання <g/> , 1937—1944 ( <g/> який повториться <g/> , цей мертвий час <g/> , у інші сім чи вісім років <g/> , 1956— 1963 <g/> ) <g/> .
doc#4 Виглядає <g/> , що протиставлення двох груп поезій підкреслене й спеціяльно деякими деталями <g/> .
doc#68 У « <g/> Палімпсестах <g/> » конкретні елементи рількеанства знаходжу лише в невеликій групі поезій ( <g/> « <g/> Вечір <g/> .
doc#26 За ніби однаковим початком двох поезій <g/> , Шевченкової й Петренкової <g/> , іде кардинально відмінний зміст <g/> .