Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 <p> На перший погляд <g/> , вірш цей — набір промовистих <g/> , крутих афоризмів <g/> .
doc#1 Він показав <g/> , як цей образ перегукується з таким самим образом у революційній проклямації Герцена <g/> , в його брошурі « <g/> Крещеная собственность <g/> » <g/> , у статтях « <g/> Колокола <g/> » <g/> , у листі до О. Герцена ( <g/> задум якого <g/> , на його погляд <g/> , виник у гуртку Миколи Чернишевського <g/> ) <g/> , в одному з віршів Миколи Некрасова 22. На цьому тлі тим знаменнішим стає факт <g/> , що якраз тепер Т. Шевченко відкинув образ сокири <g/> .
doc#2 Василь Барка знайшов у її творчості « <g/> погляд з яким діти приходять від незнаного нам янгольського поля 1 знаходять наш світ новим <g/> , свіжим <g/> , цікавим <g/> » <g/> .
doc#2 Замість рим асонанси <g/> , що на перший погляд можуть здатися виявом невмілости <g/> : пазур -вражу <g/> , ведмідь - слід <g/> , небі - лебідь <g/> .
doc#2 <p> Тремкі уста затисну тісно </p><p> і в бік не відведу свій погляд <g/> . </p>
doc#2 — дівоча Грація <g/> , лукавий посміх <g/> , ніби нехотячи кинений іскряний погляд з-під спущених брів <g/> , кокетство і грайливість <g/> .
doc#4 Уможливлюється погляд на людей і події не тільки зсередини <g/> , але водночас і ззовні <g/> , стає можливим накладання на патос іронії <g/> , й глузу <g/> , й глуму <g/> .
doc#4 Було б добре почути ще голос молодої людини <g/> , третій погляд <g/> , третє наближення <g/> .
doc#6 Навіть там <g/> , де на перший погляд ідеться про суто побутові деталі <g/> , виявляється раз-у-раз <g/> , що мистець подавав ці деталі як значущі з ідейно-філософського погляду компоненти <g/> .
doc#6 <p> Та погляд <g/> , що Курилика не цікавили мистецькі вартості твору <g/> , що для нього важили тільки ідея і/або збут <g/> , дуже далекий від дійсности <g/> .
doc#9 Олена Пчілка приймає його погляд <g/> , що при збагачуванні літературної мови потрібне передусім « <g/> граматичне розширювання <g/> » <g/> , себто словотворення відомими в народній мові формантами2. </p><p> Але вона не відкидає й того <g/> , чого смертельно боявся І. Нечуй-Левицький <g/> : позичень і кування нових слів <g/> .
doc#9 »3 </p><p> І далі Олена Пчілка подає свій погляд на позичання з чужих мов взагалі і на стосунки української мови з польською зокрема <g/> : « <g/> З другого боку <g/> , коли здибується у чужій літературі слово <g/> , котре нічим не противить ні лексичному складові <g/> , ні фонетичній вимові нашій настільки <g/> , що зовсім має подобу нашого українського слова <g/> , — тільки ще не ужитого в нашім письмі <g/> , — для чого ж би мали ми цуратись його <g/> ?
doc#9 З України досі йшло світло в Галичину <g/> , твори українські ідейно стояли вище од галицьких та й мали вплив <g/> »3. З цього критерію залежносте мовних впливів від позамовних суспільних чинників випливає і те <g/> , що в ті роки Галичина впливала на українську літературну мову <g/> , випливає і погляд А. Кримського на майбутнє <g/> : « <g/> Те з нарічий стане пануючим <g/> , яке зробить найбільше на ріднім полі <g/> , — яке видасть найкращі писання ( <g/> я розумію найкращі змістом <g/> ) <g/> .
doc#9 Тимчасом <g/> , якби пристати на його погляд <g/> , то вся література і літературна мова пристосувалися б до нижчих потреб і втратили б змогу служити вищим потребам <g/> .
doc#9 Цей погляд її засвідчений не тільки мовою творів Лесі Українки <g/> , а й спогадами про неї В. Сімовича <g/> : « <g/> Чомусь усе дуже боронила таких слів <g/> , що їх сама часто вживала у своїх творах <g/> , як <g/> : цнота та розпач <g/> , та урочий <g/> …
doc#9 То ж кинемо погляд на те <g/> , чи використовуються в творах М. Коцюбинського галицькі мовні елементи і як саме <g/> .
doc#9 Погляд М. Грушевського полягав у тому <g/> , що обставини не дають змоги на таку довгу працю <g/> , що час не жде <g/> , що вчити дітей і дорослих треба негайно <g/> , — отже <g/> , доводиться скористатися з тієї термінології <g/> , яка вже є <g/> , — себто <g/> , скажемо ми <g/> , з тієї <g/> , на якій так помітно позначилися <g/> , між </p><p> іншим <g/> , і галицькі впливи <g/> .
doc#10 Ганцов слушно відкинув традиційний перед тим погляд про розвиток типу уо > уе > уи > уі > і <g/> , бо це означало б пересунення основної сили наголосу на кінець поліфтонга <g/> , себто зміну спадного наголосу на висхідний <g/> , чого не засвідчено ніде в чистих українських говірках <g/> .
doc#10 Таким чином погляд Ганцова про незмінність о в ненаголошених складах у північних говірках як таких і сьогодні треба вважати за ближчий до істини <g/> . </p>
doc#10 До Курило загально панував з малими винятками погляд <g/> , що і в українських словах типу двір <g/> , піч розвинулося з старих о <g/> , е <g/> , коли ті спершу подовжилися під впливом занепаду того слабого голосного ъ <g/> , ь <g/> , що був спершу після них і творив наступний склад ( <g/> дворъ >двор <g/> , печь > печ <g/> ) <g/> , а потім перетворилися на дифтонги <g/> , що й собі далі розвинулися в більшості українських говірок в і. При цьому погляді <g/> , що йде від Міклошіча й Потебні <g/> , північноукраїнські дифтонги розглядано як проміжну стадію <g/> , що затрималася досі на півночі <g/> , але колись характеризувала всю українську територію <g/> .