This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , | писав | <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої |
doc#1 | апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід поет | писав | трьома тижнями раніше <g/> . Він продовжує думку про |
doc#4 | » ( <g/> « <g/> Im Gegenwärtigen Vergangnes <g/> » <g/> ) він | писав | <g/> : </p><p> Niemand wird uns dann beschreien </p><p> Dass wir's |
doc#4 | , що їх читаємо <g/> , поезією <g/> , чудом <g/> , що про нього | писав | Ґете ( <g/> устами Вільгельма Майстера <g/> ) <g/> : « <g/> Ні разу не |
doc#6 | формальну освіту з літератури <g/> , і він залюбки | писав | прозу <g/> , — численні коментарі до власних |
doc#6 | вчителя через провалля чотирьох сторіч <g/> . Він | писав | <g/> : “ <g/> Для мене нема сумніву <g/> , що й дотепер Бройгель — |
doc#6 | несистематизованих спостереженнях <g/> . </p><p> Курилик | писав | свою прозу радо і багато <g/> . Велика кількість його |
doc#6 | версіях <g/> , починаючи від тих <g/> , які Курилик | писав | для лікарів <g/> , до яких він звертався по |
doc#8 | з <g/> , як завжди <g/> , прихованою іронією <g/> , | писав | <g/> : « <g/> Іван Іванович Огієнко для своєї вступної |
doc#8 | його праці була дуже характеристична <g/> . Він | писав | свої праці на маленьких акуратно нарізаних |
doc#8 | фрази <g/> . Це були формули окремих думок <g/> . ( <g/> Так він | писав | свої наукові праці і так само белетристичні <g/> . <g/> ) |
doc#8 | протиставлень <g/> : Про « <g/> Чорну Раду <g/> » Петров | писав | <g/> : « <g/> Її збудовано за методою спростовань <g/> : однією |
doc#8 | не міг зробити цього Куліш <g/> , що про нього Петров | писав | <g/> : « <g/> Парляментар без парляменту <g/> , лідер без |
doc#9 | МОВИ </p><p> У кінці XIX століття Борис Грінченко | писав | про Галичину <g/> : « <g/> Що таке Галичина <g/> ? — Частина |
doc#9 | , видавець « <g/> Червоноруських пісень <g/> » <g/> , | писав | у листі до Вагилевича з 3.10.1843 <g/> : « <g/> В бытность |
doc#9 | основі <g/> . Згадуючи ті часи <g/> , сучасник | писав | <g/> : « <g/> Коло р. 1862 почалось у нас в Галичині " |
doc#9 | язичия <g/> . Не хто інший <g/> , а Богдан Дідицький | писав | тоді <g/> : « <g/> Ми много полагали на сподіваноє |
doc#9 | , датованого 14.12.1869. В. Навроцький | писав | <g/> : « <g/> В нашій програмі жадаємо ми від українців <g/> … |
doc#9 | з Великої України в 1876- 1905 роках <g/> , він | писав | <g/> : </p><p> « <g/> Коли б не бачив він роботи братів — галичан та |
doc#9 | М. Костомаров <g/> , правда <g/> , в приватному листі <g/> . Він | писав | до О. Кониського ( <g/> лист з 22 січня 1863 р. <g/> ) <g/> : « <g/> А що |