This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | витирати обличчя і сторінку конспекту <g/> , що я | писав | ( <g/> у російському перекладі <g/> ) <g/> . І в зовнішності |
doc#62 | - це компроміс між тим <g/> , хто пише <g/> , і тим <g/> , до кого | пише | <g/> ) <g/> , але риси образу не можуть не виявитись <g/> . </p><p> Як |
doc#81 | злоби ( <g/> і водночас нерозуміння того <g/> , про що він | пише | <g/> ) <g/> , і моє вдоволення посилювалося присутністю |
doc#19 | не заломившися <g/> ? А Мова працює <g/> , пише <g/> , і не тільки | пише | <g/> , а безконечно виправляє написане <g/> , переробляє |
doc#81 | буде писати <g/> , чого не думаєш <g/> , тільки дечого не | писати | <g/> , а буде все таки перша зачіпка в Києві <g/> … </p><p> Ні <g/> , так |
doc#97 | визначена добою <g/> . Не про провини Автора я тут | писав | <g/> , а про його біду <g/> . Едіп не був свідомим злочинцем |
doc#81 | здобутку <g/> . Людина сідає за писемний стіл <g/> , щоб | писати | <g/> , або за друкарську машинку <g/> , щоб друкувати <g/> . |
doc#40 | права розглядати їх як доконані форми дієслова | писати | <g/> , бо вони всі мають своє самостійне значення <g/> . |
doc#23 | на настрій і душу поета <g/> . Про що б ці поети не | писали | <g/> , вони пишуть про себе <g/> , і є в них тільки один герой |
doc#84 | вірою у нову велику місію України <g/> » <g/> , — коли він це | писав | <g/> , він був з живими і широкочолими <g/> . Але коли він |
doc#65 | недогляд прізвище автора статті <g/> , що про неї тут | пишу | <g/> , зазнало перекручень <g/> . Ще хвала Богові <g/> , що не |
doc#12 | скорочених позначень метричних мір крапки не | пишемо | <g/> , напр <g/> . <g/> : УСДП ( <g/> Українська |
doc#12 | за однорядні слова <g/> , й коми між ними не | пишемо | <g/> , напр <g/> . <g/> : „Он біжить він полями <g/> , як дикий |
doc#72 | народ на Україні — так треба точка-в-точку й | писати | <g/> , не поступившись будь- якими особливостями |
doc#72 | краще говорять <g/> , ніж пишуть <g/> , а українці краще | пишуть | <g/> , ніж говорять <g/> . Щождо того <g/> , що українські сім'ї |
doc#30 | , потім того відцурався <g/> , чи можна таким стилем | писати | <g/> , приміром <g/> , війну з блатняками <g/> , — не певний <g/> , але |
doc#68 | бути вдячним <g/> . Автор бо вбирає читача в те <g/> , про що | пише | <g/> , робить його співучасником авторського |
doc#52 | Інші воліють звати його раєм <g/> . У статтях про це не | пишуть | <g/> , рідко в прозі <g/> , трохи більше в поезіях <g/> . Йому |
doc#34 | Україну <g/> . Але чим більше вони про неї говорять і | пишуть | <g/> , тим більше вони втрачають уявлення її <g/> . |
doc#81 | ( <g/> з переплутаними літерами <g/> ) <g/> . Якщо я це все таки | пишу | <g/> , то не тому <g/> , щоб себе увічнити <g/> , а тому <g/> , що поки я |