This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід поет | писав | трьома тижнями раніше <g/> . Він продовжує думку про |
doc#6 | вчителя через провалля чотирьох сторіч <g/> . Він | писав | <g/> : “ <g/> Для мене нема сумніву <g/> , що й дотепер Бройгель — |
doc#9 | МОВИ </p><p> У кінці XIX століття Борис Грінченко | писав | про Галичину <g/> : « <g/> Що таке Галичина <g/> ? — Частина |
doc#9 | , видавець « <g/> Червоноруських пісень <g/> » <g/> , | писав | у листі до Вагилевича з 3.10.1843 <g/> : « <g/> В бытность |
doc#9 | , датованого 14.12.1869. В. Навроцький | писав | <g/> : « <g/> В нашій програмі жадаємо ми від українців <g/> … |
doc#9 | намагалися трактувати їх інакше <g/> . Микола Зеров | писав | <g/> , що П. Филипович « <g/> виявив <g/> , що слова <g/> , які в свій |
doc#9 | галичанами й великоукраїнцями <g/> . Б. Грінченко | писав | <g/> : « <g/> Ми проміж себе <g/> , в своєму гурті можемо й про |
doc#9 | одностайно всі дослідники <g/> . М. Сумцов | писав | про І. Франка <g/> : « <g/> Його вплив був великий в |
doc#9 | був і <g/> … сам І. Нечуй-Левицький <g/> . Бо цілком слушно | писав | С. Єфремов <g/> , який взагалі дав І. |
doc#10 | ” цих дифтонгів у напрямі до і. Тоді <g/> , коли Ганцов | писав | свою визначну “ <g/> Діялектологічну клясифікацію |
doc#10 | Оляфа Брока <g/> . Тим то мав рацію Синявський <g/> , коли | писав | про цю працю <g/> : “ <g/> Хоч і чимало дає ця розвідка для |
doc#16 | українського фронту боротьби <g/> , то сам Донцов | писав | про свою ролю — і цілком слушно — у фразі <g/> : « |
doc#18 | » ( <g/> 1906 <g/> ) він із співчуттям і погодженням | писав | <g/> , що об'єкт його дослідження « <g/> був занадто |
doc#19 | , не мавши змоги втручатися в місцеве життя <g/> , він | писав | вірші на тогочасну злобу дня Галичини <g/> , де він |
doc#25 | відзначався особливою м'якістю <g/> ” ( <g/> 3 <g/> , 52 <g/> ) <g/> , | писав | він к. 1889 р. “ <g/> Південно-руське е в старовину |
doc#26 | означають одне <g/> : не писати так <g/> , як досі | писав | Квітка <g/> . Попри всю пошану — це нищівна критика й |
doc#26 | перегляд українського оточення <g/> , в якому жив і | писав | Шевченко <g/> , ігнорованого або перекрученого в |
doc#27 | в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш | писав | уперемішку обома мовами <g/> , часом українською <g/> , |
doc#27 | до Параски Глібової ( <g/> російськомовному <g/> ? <g/> ) він | писав | <g/> : « <g/> Наша ідея ще в сповиточку <g/> , і навіть такі люди <g/> , |
doc#27 | в нікого не питався дороги і питатись не буду <g/> » <g/> , — | писав | він до Носа 1862 року <g/> . Жив у ньому дух |